Ерлінґ I Стейнвеґґ

Ерлінґ I Стейнвеґґ (д/н — 1207) — король Норвегії з 1204 до 1207 року, очільник партії баглерів, учасник громадянської війни у Норвегії.

Ерлінґ I Стейнвеґґ
Народився	12 століття
Помер	1207
Посада	Король Норвегії
Діти	Sigurd Ribbungd

Життєпис

Позашлюбний син Маґнуса V, короля Норвегії. після перемоги короля Сверріра I очільники баглерів втекли до Данії. Сам Ерлінґ деякий час жив у Швеції, а потім переїхав до двору данського короля Вальдемара II. скориставшись раптовою смертю короля Гокона III, він висунув свої претензії на трон. За допомогою данських військ висадився у Норвегії й захопив її південну та західну частини. Тут його оголосили новим королем. Втім незабаром, у 1207 році Ерлінґ I, зненацька помер. Боротьбу баглерів проти біркебейнерів продовжив регент синів Ерлінґа I — Філіпп Сімонсон.

Родина

Діти від коханок:

• Сіґурд
• ім'я невідоме.

Джерела

• Helle, Knut Under kirke og kongemakt, 1130—1350 (Oslo: 1995)