Енергоносій

Енергоносії — речовини різних агрегатних станів чи іншої форми матеріального середовища, що є джерелом енергії.

Енергоносії прийнято поділяти на відновлювані і невідновлювані. До першої групи відносять:

— сонячну енергію;
— енергію вітру;
— енергію води;
- — енергія хвиль
— енергія біомаси — одержується з біомаси (деревина, сміття тощо);
— тепло морів;
— енергію припливу;
— тепло Землі.

До другої групи відносять:

— кам'яне і буре вугілля;
— торф;
— нафту;
— природний газ;
— ядерне паливо.

Відновлювані джерела енергії залежать (крім тепла Землі) від сонячної енергії. Сьогодні, у зв'язку з великою амплітудою їх коливань у часі, малою просторовою густиною енергії, низьким коефіцієнтом корисної дії і великою матеріалоємністю розроблених установок, вони використовуються дуже мало. Їхня частка в енергетичному балансі різних країн складає від одного до кількох відсотків. Так, у Німеччині частка цих джерел енергії становить 2,4 %, в Україні — 5-6 %. В США частка відновлюваних джерел енергії у виробництві електроенергії становила в 1996 році 13 %, однак, згідно з прогнозом Міністерства енергетики США, 2020 року вона знизиться до 9 %.

Див. також

Література

В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600. ISBN 978-966-317-024-4