Елі Візель

Елі Візель (англ. Elie Wiesel; 30 вересня 1928 — 2 липня 2016) — єврейський, французький та американський письменник, журналіст, громадський діяч. Лауреат Нобелівської премії миру 1986 року. Писав на їдиш, французькою і англійською мовами. Завдяки його публікаціям 1950-х років в світі поширилося визначення поняття Голокост. Професор гуманітарних наук Бостонського університету.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Візель.

Елі Візель
Elie Wiesel
Елі Візель
Ім'я при народженні	івр. Eliezer Wiesel
Народився	30 вересня 1928(1928-09-30)  Румунія, Сигіт
Помер	2 липня 2016(2016-07-02) (87 років) Бостон
Поховання	Kensico Cemeteryd і Sharon Gardens Cemeteryd[1]
Громадянство	Румунія  Угорщина  Франція  США
Діяльність	прозаїк
Alma mater	Паризький літературний факультетd
Заклад	Єдіот Ахронот, Бостонський університет і Міський університет Нью-Йорка
Мова творів	їдиш, французька, англійська
Роки активності	1956 — по сьогодні
Magnum opus	«Ніч[en]»
Членство	Американська академія мистецтв та літератури і Американська академія мистецтв і наук
Конфесія	юдаїзм
Батько	Shlomo Wieseld[2]
Мати	Sarah Feigd[2]
У шлюбі з	Marion Wieseld
Діти	Elisha Wieseld
Премії	Нобелівська премія миру (1986) Премія Медічі (1968) Президентська медаль Свободи Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина)
Елі Візель у Вікісховищі

|Lib=

Відома світлина ув'язнених табору Бухенвальд. Візель — сьомий у другому ряду.

Біографія

Елі Візель народився 30 вересня 1928 р. у місті Мармарош-Сигіт (Мармарощина, Румунія) у єврейській сім'ї. Отримав традиційну єврейську релігійну освіту.

У 1940 році Сигіт був приєднаний до Угорщини. Під тиском нацистської Німеччини у травні 1944-го всі євреї міста, включаючи трьох сестер Візеля і його батьків були депортовані в концентраційний табір Освенцім. У концтаборі загинули його мати і сестра. Візель з батьком були відправлені в трудовий табір, що становив частину Освенціма. Взимку 1944/1945 року їх перемістили з Освенціма в Бухенвальд (т. з. марш смерті), де незабаром після прибуття, в січні 1945 р., його батько загинув від виснаження і хвороб.

У квітні 1945 Бухенвальд був звільнений військами союзників^[3]. Візель потрапив до Парижу. У 1948—1951 роках Візель навчався в Сорбонні, де вивчав філософію, і після почав працювати журналістом. У 1955 році переїхав до Нью-Йорку, в 1963 році отримав американське громадянство.

Візель почав літературну кар'єру мовою їдиш (багато років співпрацював з різними періодичними виданнями цією мовою), потім писав головним чином французькою, а в останні роки англійською мовою. Свою першу книгу опублікував в Аргентині їдишем під назвою «І світ мовчав» у 1956 р. Скорочений і адаптований варіант французькою мовою вийшов у 1958 році у під назвою «Ніч»^[4] із вступним словом Франсуа Моріака і відразу ж приніс авторові широку популярність. Книга була переведена 18 мовами.

Візель — автор понад 40 книг. Багато творів Візеля присвячені голокосту, єврейській культурі (автобіографічний роман їдишем «І світ мовчав», 1956; «Світанок», 1961; «День», 1961; «Пісня мертвих», 1966; «Жебрак з Єрусалиму», 1968; «Через покоління», 1970; «Євангеліє пошматованого єврейського поета», 1980; «Сутінки», 1987). У 1965 р. Візель здійснив поїздку по Радянському Союзу з метою отримати достовірні відомості про становище євреїв у СРСР, під час якої зустрівся з тисячами представників єврейської громади. Під враженням від побаченого і почутого Візель написав книгу «Євреї мовчання», яка вийшла в світ роком пізніше. У ній закликав міжнародну громадськість допомагати євреям СРСР, протестувати проти політики радянської влади.

Див. також: Антисемітизм в СРСР

Візель викладав у Єльському, Бостонському, Джорджтаунському університетах. Відомий своєю громадською діяльністю. Він очолював Президентську комісію з голокосту, в 1980—1986 роках був головою Американської меморіальної ради з голокосту. У 1985 р. нагороджений золотою медаллю Конгресу США, в 2006 році удостоєний звання почесного лицаря Великої Британії.

1 лютого 2007 року 22-річний заперечувач Голокосту Ерік Хант спробував викрасти Візеля під час «Конференції з проблем обмеження насильства у світі» в Бостоні. Через кілька тижнів поліція Нью-Джерсі заарештувала Ханта, що втік з місця події. Візель стверджує, що і раніше він отримував погрози від заперечувачів Голокосту^[5][6].

Візель став ініціатором міжнародної кампанії на підтримку Михайла Ходорковського, початої в червні 2010 року^[7].

Праці

Українські переклади

• Візель Елі. Ніч. Світанок. День / Пер. з фр. — Київ: Дух і літера, 2006. — 266 с. ISBN 966-378-014-2

Примітки

1. Find a Grave — 1996.

   d:Track:Q63056
2. Pas L. v. Genealogics — 2003.

   d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
3. Eliezer Wiesel [Архівовано 22 червня 2011 у Wayback Machine.] Britannica
4. Номер 76 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік [Архівовано 6 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.))
5. Нобелівський лауреат Елі Візель намагався викрасти «заперечувач Голокосту». Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 21 травня 2011.
6. US police arrest Holocaust denier suspected in Elie Wiesel attack
7. Wiesel campaigns to free Russian oil magnate^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Посилання

• Елі Візель // Видавництво «Дух і літера»
• Elie Wiesel: First Person Singular [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
• Academy of Achievement: Elie Wiesel (англ.)
• Text and audio of Elie Wiesel's famous speech on The Perils of Indifference [Архівовано 6 листопада 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
• 1988 Audio Interview with Elie Wiesel by Don Swaim of CBS Radio, RealAudio (англ.)
• Christopher Hitchens criticizes Elie Wiesel in the Nation Magazine [Архівовано 25 квітня 2005 у Wayback Machine.] (англ.)
• ^ l223 & enZone = Articles & enVersion = 0 & 8 Questions for Elie Wiesel, JEWSWEEK article briefly discussing Wiesel's view regarding the moral necessity of the Iraq War. (англ.)
• New York Times — The Conversation with Elie Wiesel^{[недоступне посилання з квітня 2019]} (англ.)
• Elie Wiesel on his Beliefs — Toronto Star [Архівовано 6 червня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
• Elie Wiesel & Palestinian Memories [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• Напад на Елі Візеля