Елізабет Генд

Елізабет Генд (англ. Elizabeth Hand) — американська письменниця-фантаст.

Елізабет Генд
Народилася	29 березня 1957(1957-03-29)[1][2][…] (68 років)  Йонкерс, Вестчестер, Нью-Йорк, США[3] або Сан-Дієго, Каліфорнія, США[1][4][…]
Країна	США[5][4][…]
Діяльність	письменниця-романістка, письменниця, письменниця наукової фантастики, журналістка, автор фентезі
Alma mater	Католицький університет Америки
Знання мов	англійська[6][5][…]
Роки активності	1988 — тепер. час
Жанр	фентезі[1][7], новелізація[1], есей[1], фантастика жахів[1][7], класичний детективd[7], Дитяче фентезі[7], наукова фантастика[7][8] і художня література[8]
Нагороди	премія Неб'юла премія Неб'юла за найкращу повість (1995) премія Джеймса Тіптрі-молодшого (1995) Всесвітня премія фентезі за найкращу повість (1995) Всесвітня премія фентезі за найкращу збіркуd (2004) Премія Неб'юла за найкраще оповідання (2006) Всесвітня премія фентезі за найкращу повість (2008) Всесвітня премія фентезі (1995) Shirley Jackson Awardd (2007) Міфоепічна премія (1996) Shirley Jackson Award for Noveld (2007) Shirley Jackson Award for Novellad (2011) Shirley Jackson Award for Novellad (2015) Премія «Інкпот» (2018)
Сайт: elizabethhand.com
Елізабет Генд у Вікісховищі

Біографія

Народилася 29 березня 1957 року в Йонкерсію Своє дитинство провела у Йонкерсі та Паунд-Ридж (Нью-Йорк). Вивчала драматургію та антропологію в Католицькому університеті Америки. З 1988 року Генд проживає у прибережній зоні штату Мен, в якому відбуваються події багатьох її творів. Нині живе в Лінкольнвіллі, а також частково у Камден-тауні (Лондон), який став тлом для роману «Смертельна любов» (англ. Mortal Love) та оповідання «Клеопатра Брімстоун» (англ. Cleopatra Brimstone).

Творчість

Своє перше оповідання — «Принц квітів» (англ. Prince of Flowers) опублікувала в 1988 році на сторінках журналу «Сутінкова зона» (англ. Twilight Zone). 1990 року вийшов її дебютний роман — «Вінтерлоґ» (англ. Winterlong). У 90-х разом із Полом Віткавером створила і написала культову серію коміксів про пригоди супер героїні на ім'я Аніма. Серед інших творів Елізабет Генд: «Літня хвиля» (англ. Aestival Tide, 1992), «Приземлення Ікара» (англ. Icarus Descending, 1993), «Хода на Місяці» (англ. Waking the Moon, 1994), який виграв Меморіальну премію Джеймса Тіптрі-молодшого та Міфопоетичну премію; постапокаліптичний роман «Ґліммерінґ» (англ. Glimmering; 1997); фентезійний роман «Чорне світло» (англ. Black Light, 1999); історичне фентезі «Смертельна любов» (2004); психологічний трилер «Втрачене покоління» (англ. Generation Loss, 2007) та повість «Дівочий політ» (англ. The Maiden Flight of McCauley's Bellerophon), яка здобула Всесвітню премію фентезі. Серед її збірок: «Останнє літо на пагорбах Марса» (англ. Last Summer at Mars Hill; 1998), що містить однойменну повість, яка здобула премію «Неб'юла» та Всесвітню премію фентезі; «Бібліоманія» (англ. Bibliomancy; 2002; переможець Всесвітньої премії фентезі); «Шафран і сірка: Дивні історії» (Saffron and Brimstone: Strange Stories), що містить оповідання «Ехо» (2006), яке здобуло премію «Неб'юла». Крім того, оповідання «Смертельна любов» увійшло до короткого списку Міфопоетичної премії 2005 року у категорії «Доросла література».

Серед її творів короткої форми, два оповідання здобули Міжнародну премію Гільдії жахів — «Павана для принца повітря» (англ. Pavane for a Prince of the Air; 2002) та «Клеопатра Брімстоун» (2001). Також роман «Втрачене покоління» приніс письменниці премію імені Ширлі Джексон, а роман «Іллірія» (англ. Illyria; 2008) — Всесвітню премію фентезі.

Адаптації

Письменниця також пише спін-оффи на кіно та телепродукцію, зокрема романи, що доповнюють франшизу «Зоряні війни», а також новелізації фільмів «Цілком таємно» та «12 мавп». Також письменниця здійснила новелізацію «Нареченої Франкенштейна», яку опублікувало видання «Dark Horse Comics».

Періодичні видання

Елізабет Генд працює критиком та оглядачем для низки видань: «The Washington Post», «Los Angeles Times», «Boston Review», «Salon», «Village Voice» тощо. Крім того, веде власну колонку в журналі «Фентезі & Сайнс фікшн».