Електрична скрипка

Електрична скрипка — електричний музичний інструмент подібний до скрипки, звук якої підсилюється електричним підсилювачем. Різновидом електричної скрипки є midi-скрипка, звук якої конвертується у MIDI сигнал, подальша обробка і озвучення якого покладається на синтезатор.

Thumb — Електрична скрипка, одна з перших моделей

Електроскрипки поділяються:

за будовою тіла:
- з каркасним корпусом, який виконує лише функцію каркаса, при цьому не впливаючи на створюваний звук. Звук, створюваний скрипкою без електронної частини, дуже тихий;
- з резонуючим корпусом, як у акустичної скрипки, що надає створюваному звуку об'єму, але з відсутністю ефів (f-подібних отворів в корпусі) що не дає голосно звучати інструменту окремо від електронного;
за кількістю струн:
- 4-струнні, найбільш поширені та єдині, що випускаються масово, оскільки не вимагають перебудови техніки скрипаля, що грає на акустичній скрипці;
- багатострунні (аж до 10), що робляться на замовлення музиканта. Наявність регулятора гучності електронного підсилювача звуку усуває необхідність збільшення тиску на струни, як це робиться на акустичній скрипці. В результаті струни практично не прогинаються під тиском смичка, отже, наявність додаткових струн не створює небезпеки зачіпання, а значне збільшення їх кількості не веде до гри тільки як мінімум на подвійних струнах, як це відбувалося на віолі;

Електроскрипки зазвичай використовують будь-який магнітний або п'єзоелектричний звукознімач. Магнітні звукознімачі вимагають використання скрипкових струн з феромагнітної, залізної або ж сталевої основи. Деякі сингли магнітних систем гітарного стилю також придатні, і одна незвичайна електроакустична скрипка використовує струни як елемент лінійного активного підсилювача. також придатний в стандартних акустичних скрипках, єдине, що необхідно — це щоб струна була електропровідних, щоб її основа могла бути всебічно використана.^[1] Відмова від використання котушок — обхід проблеми невеликого розміру корпусу та розташування струн скрипки, що часто є обмеженням для розміщення плоскої котушки.

Зазвичай п'єзоелектричні підсилювачі більш універсальні. Вони виявляють безпосередньо фізичні хвилі де-небудь всередині або на корпусі, в деяких випадках — безпосередньо коливання струни, але частіше — звичайний бридж — вібрації, тобто звучання. Небагато п'єзоелементи можна оснастити одним окремим (або двома, або навіть чотирма (у разі для деяких підсилювачів Barbera Transducer Systems) ) підсилювачем за допомогою бріджевий датчиків під кожною струною.^[2] Використання декількох систем перетворювачів орієнтоване на різні ситуації, для яких вибирається потрібний режим за допомогою перемикача.^[2]

П'єзоелектричний підсилювач має високий (ємнісний) вихідний опір та повинен бути підключений до високо-опірного входу підсилювача або потужнісного передпідсилювача(англ.). ємнісний підсилювач(англ.) у цьому випадку є найкращим варіантом. Ці буферні сигнали дозволяють уникнути низькочастотних втрат та мікрофонного посиленого шуму в проводі інструмента. Передпідсилення часто реалізовано зовнішнім сигнальним процесором, оскільки деякі корпуси напівакустичних електроскрипок можуть створити достатнє внутрішнє посилення за електросхему передпідсилювача.^[3]

Електроскрипка частіше використовується в популярній музиці таких напрямків як метал, рок-музика, хіп-хоп, поп, джаз та джаз-ф'южн, кантрі, нью-ейдж, рідше - в авангарді. Серед відомих електроскрипалів — Жан-Люк Понті^[en](англ.), Джеалд Даймон^[en](англ.), Девід ЛаФламме^[en](англ.), Дерріл Уей, Джеррі Гудман^[en](англ.), Девід Кросс, Едді Джобсон, Nash the Slash^[en](англ.) від FM^[en](англ.), Девід Рагсдале^[en](англ.) та Роббі Жанард^[en](англ.), Симон Хаус^[en](англ.), Марк Вуд^[en](англ.), Байд Тінслі^[en](англ.), Dave Matthews Band(англ.), ZOX^[en](англ.), Operator Please^[en](англ.), Korpiklaani та Yellowcard.

У фолк-роковому напрямку електроскрипку використовує Дейв Свобрік^[en]. У творах Фолк-метал групи Turisas далеко не останню роль відіграє електроскрипка. Електрична скрипка використовується в мюзиклі Whistle Down the Wind^[en] Ендрю Ллойда Веббера.