Електро́нні компоне́нти— складові частини, елементи електронних приладів. Побутова назва електронних компонентів— радіодеталі, хоча й зустрічається в діловому письмі[1][2]. Спочатку термін «радіодеталі» означав електронні компоненти, що застосовувались для виробництва радіоприймачів; потім повсякденна назва поширилося і на решту радіоелектронних компонентів та пристроїв, що вже не мають прямого зв'язку з радіо.
Крім того, використовуються запобіжники для захисту від перенапруги і короткого замикання; для подачі сигналу— лампочки і динаміки (гучномовці), для формування сигналу— мікрофон, відеокамера, датчики; для прийняття радіосигналу приймачу потрібна антена, а для роботи поза електричної мережі— електричний акумулятори та інші джерела живлення.
Найбільш поширеним на сьогодні методом конструювання і монтажу електронних компонентів на друкованих платах є технологія монтажу на поверхню— SMT (англ.surface mount technology). Компоненти для монтажу на поверхню називають чип-компонентами або SMD (англ.surface mounted device).
Компоненти SMD випускаються різних розмірів і в різних типах корпусів: