Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Екологічний дизайн, екодизайн, це напрямок в дизайні, що приділяє ключову увагу охороні навколишнього середовища протягом всього життєвого циклу виробу. У розрахунок беруться, в комплексі, всі сторони створення, використання та утилізації виробів. За визначенням Сім Ван дер Ріна[en] та Стюарта Коуена, це «будь-яка форма дизайну, що зводить до мінімуму екологічно руйнівні впливи за рахунок інтеграції себе з процесами живої природи».[1]
Екологічний дизайн – це інтеграційна, екологічно відповідальна дисципліна в сфері дизайну. Вона допомагає поєднати розпорошені зусилля зеленої архітектури, сталого сільського господарства, екології відновлення та інших напрямків.
Префікс «еко» використовується приблизно в дев’яти десятках наукових дисциплін, включаючи еко-міста, еко-менеджмент, еко-технології та екотектуру. Вперше цей префікс використав Джон Баттон в 1998 році. На самому початку розвитку природа екологічного дизайну означала «додавання в»: екологічного чинника до дизайнерського процесу. Але пізніше він сфокусувався на деталях практики екодизайну: продукційна система, або промисловість в цілому.[2] Включаючи до моделей життєвого циклу потоки енергії і матеріалів, екологічний дизайн отримав відношення до нового міждисциплінарного предмету – промислової екології. Промислова екологія означає концептуальні моделі, отримані від природних екосистем, а також структуру для осмислення та створення понять по питаннях довкілля та технологій.
Живі організми існують в різних системах збалансованих симбіотичних стосунків. Екологічний рух кінця ХХ століття ґрунтувався на розумінні того, що порушення цих відносин призводить до серйозного руйнування природних екосистем. Незважаючи на те, що винахід засобів використання чистої енергії врегулював екологічний баланс, зростання населення після промислової революції призвело до аномальних екологічних змін.[3]
Екодизайн, нарівні з очевидними і звичайними вимогами краси, зручності і ціни, приділяє особливу увагу:
Розроблено особливі методики та стандарти, що дозволяють проводити комплексний аналіз всіх цих аспектів.
Після промислової революції багато пропозицій в цій сфері було розвинуто на принципах екологічно нестійкого дизайну. Архітектор-дизайнер Віктор Папанек[en] припустив, що промисловий дизайн було вбито завдяки створенню нових типів постійного сміття і вибору матеріалів і процесів, які забруднюють повітря.[4] З приводу цих проблем Річард Бакмінстер Фуллер продемонстрував, що дизайн міг зіграти центральну роль у визначенні основних світових проблем.[5]
У 1992 році на конференції «Порядок денний 21: Стратегія саміту Землі для спасіння нашої планети» була висунута пропозиція, що в світі відбувається таке виробництво та споживання енергії, що не може бути стійким. В світлі цього дизайнерська професія стає не такою, що розробляє нові продукти, але такою, яка оновлює та переосмислює саму дизайнерську культуру. Теоретик у галузі дизайну Клів Ділнот зазначив, що дизайн стає засобом впорядкування світу, а не просто засобом надання форми товарам.[6] На конференції було підкреслено, що дизайнерам варто кинути виклик проблемам, що постали перед людством. Ці проблеми були означені за шістьма темами: якість життя, ефективне використання природних ресурсів, захист загального надбання людства[en], управління людськими поселеннями, використання хімічних речовин і управління промисловими відходами, а також сприяння глобальному економічному зростанню.[7]
Існують компанії одягу, які використовують деякі методи екологічного дизайну задля зміни майбутнього текстильної промисловості на більш дружнє до довкілля. Це переробка вживаного одягу для зменшення використання ресурсів, використання біодеградуючих текстильних матеріалів для зниження впливу на довкілля, а також використання барвників рослинного походження замість отруйних хімічних речовин для поліпшення зовнішнього вигляду тканини.[9]
Піт Удольф[en] та його посадки у ландшафтному дизайні, відомі у нас як напрям «Нова Хвиля», сьогодні, напевне, один з найбільш інноваційних підходів до садівництва. Характерний стиль Піта Удольфа – творче втілення природи, яке підкреслює форму, текстуру та природну гармонію рослин. Це результат понад 30 років спостережень і роботи з рослинами, особливо багаторічними. За словами Удольфа, його ідея – не копіювати природу, а передати відчуття природи. Під час роботи над проєктом парку Хай-Лайн[en] Удольф покладався виключно на місцеві рослини регіону. Матриця злаків і багаторічних рослин була використана, щоб передати, як рослини зростають і поєднуються в дикій природі.[10][11] Сам проєкт Хай-Лайн – це перетворення старої залізничної колії у міський парк. Він приніс відродження в Челсі (район Нью-Йорка), який до цього був занедбаним і перебував в депресивному стані.[12] Проєкт також стимулював розвиток ринку нерухомості вздовж парку.[13]
Проєкт «Земний корабель» (дім-човен) є одним з видів пасивного будинку, що побудований з натуральних і повторно використаних (автомобільні шини, набиті землею) будівельних матеріалів. Проєкт такого будинку розроблений і продається компанією «Earthship Biotecture» Майкла Рейнолдса[en] в Таос, Нью-Мексико. Будівля може називатись «Земний корабель» при відповідності певним принципам:
Екотектура[15] – це одночасно мистецтво і наука дизайну антропогенних систем, які функціонально і естетично інтегровані з природними екосистемами. Переважно цей напрямок зосереджений на системах житлових приміщень, поселень, громад і міст. Проте принципи дизайну, яких можна навчитись через вивчення екосистем, також можуть бути застосовані до транспорту, промисловості, систем зв’язку і навіть економічних і соціальних систем.
Слово «екотектура» створене через поєднання слів «екологія» (сукупність або структура відносин між живими організмами та навколишнім середовищем) та «архітектура» (мистецтво і наука про будівництво). Також термін екотектура іноді використовується як замінник «екологічного дизайну» або «сталого дизайну». Послідовники напряму вважають, що екотектура[16] має стати наступною парадигмою, або фундаментальним, координуючим поглядом на світ для дизайнерських професій, якщо наша цивілізація планує вижити в 21 столітті.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.