Loading AI tools
американський активіст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
| Ед Гротус | |
|---|---|
 | |
| Народився | 28 червня 1923 Клінтон, Айова, США[1] |
| Помер | 12 лютого 2009 (85 років) Лос-Аламос, Нью-Мексико, США[1] ·колоректальний рак |
| Країна |  США |
| Діяльність | machinist, антивоєнний активіст, anti-nuclear activist |
| Заклад | Лос-Аламоська національна лабораторія |
| Особ. сторінка | edgrothusmemorial.wordpress.com |
 Ед Гротус у Вікісховищі | |
Едвард Бернард Гротус (нар. 28 червня 1923 — пом. 12 лютого 2009) — американський токар і технік Лос-Аламоської національної лабораторії у 1950-1960-х роках[2]. Пізніше він став власником комісійного магазину, який використовував як базу для миру й антиядерної активності[3].
Спочатку Гротус створював гвинтівки та кулемети в Рок-Айлендському арсеналі в Іллінойсі[4].
Він прибув до Лос-Аламоса 23 березня 1949 року[3][5]. Гротус працював 2 роки токарем, а потім 18 років техніком у групі розробки зброї R-Site. Це передбачало роботу зі збідненим ураном і проведення вимірювань для вивчення гідродинаміки пробних імплозій.
Він сказав, що його робота сприяла створенню бомб, у 30 разів менших і в 30 разів потужніших, ніж ті, що використовувалися в Хіросімі та Нагасакі, — збільшення потужності з 15 кілотонн до 475 кілотонн у ядерному пакуванні розміром з кулю для боулінгу[5].
1 грудня 1969 року[3] Гротус залишив лабораторію, щоб повністю присвятити себе бізнесу й активній діяльності.
У 1951 році[5], ще працюючи в лабораторії, Гротус заснував Los Alamos Sales Company, відому всім як «Чорна діра» (бо «все входить і нічого не виходить»). Це «комісійний магазин» старого наукового обладнання, яке він зібрав у Національній лабораторії протягом останніх десятиліть[6]. Еда часто бачили за покупками в іншій комісійній крамниці Лос-Аламоса, Casa Mesita.
Спочатку у його бізнесу не було постійного місця проживання, оскільки Гротус продавав непотрібні лабораторні предмети, придбані на аукціоні, університетам і дослідникам. У 1976 році магазин знайшов свій теперішній дім — переобладнаний продуктовий магазин Piggly Wiggly площею 1600 м², його Гротус придбав з дружиною Маргарет[5]. Мета «Чорної діри» — перероблювання наукового обладнання для використання в мирних цілях і стати базою для кампанії за ядерне роззброєння. Гротус передбачав, що у 2013 році станеться ядерний голокост[7].
Певний час Гротус продавав консервні банки з нібито «органічним плутонієм», на етикетці було зображення ядерного гриба. Він надіслав безкоштовний зразок Білому дому, заслуживши візит Секретної служби[7].
Заходиш у склад розміром зі спортзал, заповнений купами старих комп'ютерів, функціональних генераторів, підсилювачів, мікроскопів і купи проводів і кабелів, на дверях табличка:
Одна бомба — це занадто багато
Ніхто не буде в безпеці, поки всі не будуть в безпеці
Нічого не викидайте
Вітаємо в «Чорній дірі»
Про Гротуса зняли три документальні фільми. Перший, «Атомний Ед і „Чорна діра“», створили у 2002 році та транслювали в США на HBO[8]. Другий — німецька стрічка «Лос-Аламос і вибух бомби», зосереджений на Лос-Аламосі в цілому[9]. Третій, «Лабораторні умови», це короткометражний фільм, доступний безкоштовно в Інтернеті[10].
Відвідувачі «Чорної діри» знімали відеовміст і розміщували, зокрема на YouTube[11][12].
Два великі гранітні обеліски Еда документують розробку атомних бомб[13].
У 2019 році фотограф-документаліст Ханіре Нахера опублікувала книгу «Атомний Ед»[14]. Вона містить архівні документи, давні та свіжі фотографії, добірку листів із понад 50-річного листування Еда Гротуса з політиками, вченими, ЗМІ та своєю родиною[15][16]. Передмову написала Селія Джексон[17].
Гротус отримав низку нагород та інших визнань, зокрема:
2006: Без'ядерне майбутнє «За життєві досягнення»[18] за його постійну активність, виступаючи проти ядерної зброї та ядерної енергетики, де ризики та витрати на виведення з експлуатації є значними.
2006: Всесвітній саміт з урану корінних народів «За життєві досягнення»[19] за роботу з просування без'ядерного майбутнього[20].
2007: Меморіальна премія Аллана Гаузера за показаний мистецький успіх й участь в житті суспільства.
Майк Дейзі у «Якщо щось побачиш, скажи щось»[21] розповідає про відвідування місця вибуху бомби проєкту «Триніті», Музею науки Бредбері та його «Вітаємо в Чорній дірі».
Репортаж National Public Radio під назвою «У 85 років „Атомний Ед“ все ще цокає в Лос-Аламосі»[22] описує, як Ед постійно купує, продає та зберігає «ядерні відходи», а також його бажання знайти місце для двох 40-тонних гранітних пам'ятників — Розеттських каменів ядерної ери.
Гротус помер 12 лютого 2009 року від раку товстої кишки[23].
У електронному листі перед смертю Ед написав: «Моє тіло вражене раковими пухлинами. Мій розум мучать жахливі бачення цілком ймовірного ядерного голокосту»[7].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
