Едуар Люка

Франсуа Едуар Анатоль Люка (фр. François Édouard Anatole Lucas; 4 квітня 1842 – 3 жовтня 1891) був французьким математиком. Люка відомий своїми дослідженнями послідовності Фібоначчі. Пов’язані з нею Послідовності Люка і числа Люка названі іменем цього математика. Свої найважливіші роботи Едуар Люка зробив в області теорії чисел.

Едуар Люка
фр. Édouard Lucas
Народився	4 квітня 1842(1842-04-04)[1][2][3]  Ам'єн[2]
Помер	3 жовтня 1891(1891-10-03)[1][2][3] (49 років)  Париж[2]  ·сепсис
Країна	Франція
Діяльність	математик, викладач університету
Alma mater	Вища нормальна школа
Галузь	теорія чисел, математика[4], ряд Фібоначчі[4] і Математична граd[4]
Заклад	Паризька обсерваторія[5] Ліцей Сент-Луї ліцей Карла Великого
Науковий ступінь	agrégation de mathématiquesd[6] (1864)
Едуар Люка у Вікісховищі

Біографія

Едуар Лука народився в 4 квітня 1842 р. в Ам'єні. В цьому ж містечку навчався в братській школі^[7]. Навчався у Вищій Нормальній школі Парижу, куди його направив Луї Пастер. Працював в Паризькій обсерваторії до 1869 року. Згодом став професором математики.

Під час франко-пруської війни (1870) служив офіцером артилерії.

Науковий внесок

• В 1878 році Люка дав критерій для визначення того, простим чи складеним є число Мерсенна ${\displaystyle M_{p}=2^{p}-1}$, сьогодні відомий як Тест Люка — Лемера. Використовуючи свій метод, Люка встановив, що ${\displaystyle M_{127}=2^{127}-1}$ — просте число. В наступні 75 років після цього, це число залишалось найбільшим відомим простим числом. Також воно допомогло знайти Люка 12-е досконале число.
• Першим звернув увагу та описав властивості чисел, згодом названими його ім'ям — чисел Люка. Вони отримуються як певна модифікація послідовності Фібоначчі.
• Придумав ряд цікавих задач, в тому числі задачу про укладання гарматних ядер і відому головоломку «Ханойська вежа».

Див. також: Теорема Люка