Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ева Лепік (ест. Eva Lepik; нар. 1 серпня 1971) — естонський семіотик, літературознавець, редакторка і громадська діячка.
| Ева Лепік | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 1 серпня 1971[1] (53 роки) Пайде, Естонія |
| Країна |  Естонія |
| Діяльність | бібліотекарка, семіотик, вікімедистка, перекладачка, коректор, редакторка, літературознавиця, танцюристка |
| Alma mater | Тартуський університет |
| Знання мов | естонська, англійська, російська і латина |
У 1991—1997 рр. вивчала естонську філологію в Тартуському університеті, у 2000—2004 — семіотику.
З 2004 по 2006 рік навчалася в магістратурі, з 2006 року — в докторантурі.
У 2004 році Лепік захистила в Тартуському університеті під керівництвом Міхаїла Лотмана бакалаврську роботу «Цикл історичних романів Карла Рістіківі та „Мистецтво фуги“ Йоганна Себастьяна Баха: структурна подібність», за яку отримала третю премію національного конкурсу студентських наукових робіт у галузі суспільних наук і культури. Тема докторської дисертації Еви Лепік: «Лейтмотиви в циклі історичних романів Карла Рістіківі», керівник Міхаїл Лотман.[2]
З 2005 року Лепік працює на кафедрі семіотики Тартуського університету як хранитель Меморіальної бібліотеки Томаса А. Себеока. З 2007 року — є членом Ради Інституту філософії та семіотики Тартуського університету, з 2010 року — членкиня Ради Докторської школи лінгвістики, філософії та семіотики.
У наукових статтях Ева Лепік обговорює цикл історичних романів Карла Рістіківі. Основний науковий інтерес — інтертекстуальний та музично-історичний аналіз творчості Карла Рістіківі.[3] Вона також написала статті на тему (старої) музики в культурологічній періодиці та аналізу медіа в щоденних газетах. Була літературним редактором книги Юрія Лотмана «Типологія культури» (2010), редактор журналу «Acta Semiotica Estica» (з 2005) та інших семіотичних видань.
У 2014 році Ева Лепік та Едвард Кесс видали у видавництві «Маврус» підручник «Світ у краплі води» для курсу середньої школи «Аналіз та інтерпретація літературного твору». Згідно з рецензією журналу «Universitas Tartuensis», «підручник Лепік та Кесса вирізняється, з одного боку, своїм теоретичним та емоційним підходом до літератури. Такий емоційний підхід рідко зустрічається в нашій освітній системі, яка переважно базується на фактичних знаннях». У книзі також є «великий запас цитат і посилань». Однак рецензент вважає підручник дещо складним.[4]
З 2012 до 2017 та з 2018 до 2021 Ева Лепік була членом правління «Wikimedia Eesti», некомерційної організації, яка просуває естонську Вікіпедію, тривалий час була головою правління організації.
З 2014 до 2016 — голова правління Естонського семіотичного товариства, з 2016 року — заступник голови.[5] Вона також є членом Товариства Карла Рістіківі. У 2019 році була обрана волонтером року.[6]
Ева Лепік танцює в Тартуському ансамблі старовинного танцю «Saltatriculi» та в ансамблі циганського танцю «Maljarka».
Спільно з Лайне Лепік вивела сорт ірису.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
