Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
ЕТА (баск. «Euskadi Ta Askatasuna»; укр. «Країна басків та свобода») — одна з найстаріших терористичних організацій Європи, створена в 1959-му, як рух студентського опору. Молодь виступала проти диктатури генерала Франко та його намагань знищити культуру і традиції басків. ЕТА швидко переросла у воєнізоване угруповання і сформулювала мету — незалежність Країни Басків.
 | |
 | |
| Дата заснування | 1959 |
|---|---|
| Дата ліквідації | 2018 |
| Тип | нелегальна військова революційно-політична організація |
 ЕТА у Вікісховищі | |
Після смерті диктатора Франко — організація залишилася і підпала під вплив радянського КДБ, який координував і спрямовував цілу мережу терористичних організацій у Європі та на Близькому Сході — від Ірландської республіканської армії до Організації визволення Палестини. ЕТА вимагала державної незалежності для семи провінцій двох держав: 4 іспанських та 3 французьких — загалом більше 20.000 км² у західній частині Піренеїв. ЕТА використовувала терор — за понад 40 років своєї діяльності бойовики ЕТА вбили 860 людей і поранили тисячі. У 1989, 1996, 1998, 2006, 2010 роках[1], 2012[2]
ЕТА заявляла про припинення вогню та продовження боротьби політичними мирними методами. В квітні 2017 вона заявила про своє повне роззброєння.[3] У травні 2018 стало відомо, що ЕТА вирішила оголосити про завершення її історичного циклу і діяльності, поклавши кінець своєму існуванню.[4]
Вже у перші роки своєї діяльності організація влаштувала вибухи бомб у кількох баскських містах. Однак, ці перші терористичні акти минули без людських жертв. Від моменту створення ЕТА в ній були присутні певні розбіжності в поглядах поміж членства. Відтак виникають два організаційні крила: помірковане, що змагається до здобуття Країною Басків автономії та радикальне, що прагне лише повної незалежності.
Обидва організаційні крила виголошували соціалістичні гасла та мали ліву економічну платформу. У 1961 році ЕТА здійснила спробу підриву потягу, що перевозив ветеранів-франкістів періоду громадянської війни. Операція провалилась, однак звернула увагу служб безпеки на діяльність організації. Розпочались репресії супроти організації: поліцейські облави, стоп-контроль на дорогах, обшук помешкань. У 1966 році очільники ЕТА оголосили чотири напрямки роботи організації: культурний, робітничий, політичний та військовий. Однак, саме останній напрямок став найвиразнішим.
Двома роками пізніше, у 1968-му році від рук ЕТА загинула перша людина. Жертвою став поліцейський, що намагався зупинити автомобіль, в якому знаходився провідник ЕТА — Чабієго Ечебар'єтте. Кількома годинами пізніше від рук поліцейських загине сам провідник. Декількома тижнями по тому ЕТА виконала замах на шефа поліції в Гуіпузцоа, що славився нелюдським поводженням з заарештованими баскськими діячами. Поліція відповіла на замах запровадженням надзвичайного стану та арештом всього проводу ЕТА а також сотень інших басків. Відтак у 1970-х починаються численні судові процеси над активістами-басками, що забезпечили їм широку відомість у всьому світі.
20 грудня 1973 року від вибуху, влаштованого бойовиками ЕТА, загинув прем'єр-міністр Іспанії та близький соратник генерала Франко Луїс Карреро Бланко.
Невдовзі після замаху на Луїса Карреро Бланко ЕТА розкололась на два угрупування: поміркована ЕТА (політично-військова) та радикальна (військова), що також перебрала собі назву ЕТА (в). У 1975 році репресії не вщухали ані супроти самостійників, ані супроти більш поміркованих автономістів. Були здійснені навіть декілька смертних вироків. Але 20 листопада смерть забрала генерала Франко. Згідно з його заповітом владу обійняв принц Хуан Карлос, прихильник демократії. В Іспанії розпочались зміни. Результатом суспільно-політичних перетворень пост-тоталітарної країни стало набуття в березні 1980-го року автономії Країною Басків. Вже у 1982 році ЕТА політично-військово оголосила, що, оскільки головна її ціль досягнута, вона відмовляється від застосування терору. Однак ЕТА військова не похитнулась у своїх переконаннях.
26 червня 1979 року ЕТА зробила спробу підриву вежі святилища Марії Торреціудад, за яким доглядала католицька організація Опус Деі[5].
Тактика ЕТА полягала у ретельній підготовці вбивств та бомбових підривів. За кожною жертвою встановлювався нагляд, її поведінку уважно вивчали. Протягом 80-ти років жертвами терористів ставали переважно поліцейські (дві третини жертв). Решту становили цивільні, політики та військові. Поза тим часто уживались інші способу протесту: підпали, вибивання віконних шибок, вуличні страйки. ЕТА підтримувала зв'язок з ІРА та деякими арабськими угрупуваннями, наприклад з Хамасом. Бойовики ЕТА пройшли підготовку у Лівії та Лівані. У 1980-х роках ЕТА налічувала від 200 до 500 осіб, об'єднаних у ланки по п'ять чоловік у кожній. Не всі брали участь у замахах, багато активістів були постачальниками та кур'єрами.
Гроші на діяльність організації надходили від крадіжок, грабунків та «революційного податку», яким обкладають баскських підприємців. Організація використовувала баскські провінції у Франції (Північну Країну Басків) як свій тил. До Північної Країни Басків також тікали розконспіровані члени. Для знищення організації іспанська влада вживала не лише поліцейські засоби. Від 1983 року іспанська влада створила спеціальну ударну групу з вищих поліцейських чинів, які виконували замахи на активістів ЕТА. Цією групою було ліквідовано 28 активістів організації. Кілька років потому кількість жертв ударної групи збільшилась до 80. Іспанська поліція нав'язала тісний зв'язок з французькими правоохоронцями. Антитерористичні заходи по обидва боки кордону: облави, засідки, заслання інформаторів, провокації, — значно послабили ЕТА. У 1987 році ЕТА провела свій найкривавіший замах — у гаражі комерційного центру Хіперцор вибухнула бомба, що забрала 22 особи.
У 1983-86 роках за негласної підтримки іспанського уряду діяла парамілітарна організація Антитерористичні групи звільнення, метою яких було знищення лідерів ЕТА на території Північної Країни Басків.
Організація неодноразово використовувала у своїй боротьбі замахи на іспанських політиків. На рахунку ЕТА — смерть іспанського прем'єра Луїса Карреро Бланко та ще кількох іспанських політиків. Від рук сепаратистів свого часу мало не загинув колишній прем'єр країни Хосе Марія Аснар. У перервах члени ЕТА підривали машини в людних місцях, наприклад, перед супермаркетом у Барселоні чи біля готелів у курортних містечках.
Організація має своє політичне крило — спочатку створену у 1978 р. партію Herri Batasuna (HB, «народний союз»), а з 23 травня 2001 перейменовану у «Батасуна», яка була заборонена в Іспанії 2003 р. Партія «Батасуна» відмовилась закривати свої офіси за рішенням суду, тому поліція була змушена брати ці офіси штурмом. «Батасуна» завжди заперечувала будь-які зв'язки з ЕТА і називала себе посередником у діалозі влади та баскських радикалів. Проте, ці аргументи не стали переконливими для іспанського уряду.
8 квітня 2017 ЕТА почала добровільне, заздалегідь анонсоване повне роззброєння[3]. Церемонія роззброєння проходить у французькому місті Байонна на півдні Франції. ЕТА виявила готовність здати всю наявну в неї стрілецьку зброю, боєзапаси та вибухівку. Керівництво організації повідомило французьку поліцію про місце знаходження 12 таємних складів зброї на південному заході Франції.[8]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
