Ми — наші гори

Ми — наші гори (вірм. Մենք ենք մեր սարերը) — монумент на вершині пагорба біля траси, при в’їзді в місто Ханкенді з боку Аскерана. В народі називається також «Дід та баба»^[1] (вірм. Տատիկ-պապիկ, татік-папік).

lon_sec = lat_dir = region = lon_dir = lat_sec = lat_min = CoordScale = lon_min = скасований =
Ми — наші гори вірм. Մենք ենք մեր սարերը
39°50′13.5″ пн. ш. 46°46′11.42″ сх. д.
Країна	Азербайджан
Місто	Ханкенді
Тип	outdoor sculptured
Висота	9 м
Матеріал	Туф
Автор проєкту	Саркіс Багдасарян
Дата заснування	1967 р.
Ми — наші гори Ми — наші гори (Азербайджан)
Медіафайли у Вікісховищі

Автор монумента — народний художник Вірменської РСР скульптор Саргіс Багдасарян. Пам'ятник побудований в 1967 році, представляє двох літніх людей — чоловіка і дружину — в народному одязі, виготовлений з октемберянського (армавірського) червонуватого туфу. Статуя не має постаменту, за задумом автора, це створює відчуття, що фігури вросли в гори, поріднилися з ними.

За повідомленням газети «Правда», монумент «є першим пам'ятником світу, побудованим на честь довгожителів» ^[2]. Як відзначає Шаген Мкртчян, посилаючись на публікації 1983 року, Нагірний Карабах називався «епіцентром довгожителів планети», тут проживало найбільша в СРСР кількість людей віком понад 100 років ^[3][4].

Монумент зображений на гербі невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки.

Примітки

1. Бегларян Ашот. Путешествие по Арцаху [Архівовано 26 травня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
2. Правда, 1976, 31 декабря (№ 365)(рос.)
3. Нагорный Карабах, Баку, 1983, с.5(рос.)
4. Бакинский рабочий, 1983, 10 февраля (№ 34)(рос.)