Дідюля Валерій Михайлович

Валерій Михайлович Дідюля (біл. Валерый Дзідзюля; *24 січня 1969(19690124), Гродно, Білоруська РСР) — білоруський гітарист і композитор. Виконує фольк-музику та музику в жанрі фламенко. Лідер групи «ДіДюЛя».^[1][2] Випустив сім альбомів та значну кількість музичних збірників.

Валерій Дідюля
біл. Валерый Дзідзюля
Основна інформація
Повне ім'я	Валеры Дзідзюля
Дата народження	24 січня 1969(1969-01-24) (55 років)
Місце народження	Гродно, БРСР
Роки активності	2000 — тепер. час
Громадянство	Білорусь, Росія
Національність	Білорус
Професія	Гітарист
Інструменти	Гітара
Жанр	Фламенко Народний Танцювальний
Колективи	ДіДюЛя
didula.com
Файли у Вікісховищі

Біографія

В п'ять років Валерій отримав у подарунок від своєї матері гітару.^[1] З цього ж часу він починає «експериментувати зі звуком та гітарою»: ставив на гітару звукознімач, датчик, підключав інструмент до саморобного підсилювача. Разом з друзями відвідував концерти, спостерігав, як грають на весіллях. Пізніше був прийнятий як третій гітарист до вокально-інстументального ансамблю «Алые Зори» під керівництвом Миколи Хитріка. Концерти проводилися в різних містах, колгоспах і радгоспах, а пізніше в кооперативному ресторані.

Після розпаду ансамблю Дідюля займається звукорежисерською роботою в гродненському ансамблі «Білі Роси» (рос. «Белые Росы»), де співали та танцювали, в основному, циганські, румунські, українські, білоруські та польські народні танці.^[3] У складі цього колективу Дідюля побував з гастролями в Європі — Іспанії, Італії, Франції, Польщі, Німеччині та б. ін.^[1][3] Найбільше Валерія вразила Іспанія. Саме в ній він познайомився зі стилем фламенко.^[3]

Скоро Дідюля організовує власну групу та проект. Спочатку його спонсором стає Йосип Прігожин, але пізніше Дідюля почав спонсорувати себе сам. Також Валерій був спонсором класичного гітариста Дениса Асимовича, котрий втратив зір в ранньому дитинстві.

Громадянська позиція

Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, яка незаконно відвідувала окупований Росією Крим, свідомо порушуючи державний кордон України^[4].

Особисте життя

У 2020 році Валерій розлучився з дружиною Євгенією Дідюлею, яка заявила причиною розлучення домашнє насильство з його боку^[5].

Музичні альбоми

• «Фламенко» (2000)
• «Дорога в Багдад» (2002)
• «Легенда» (2004)
• «Пещерный город Инкерман» (2006)
• «Цветные сны» (2006)
• «Live In Moscow» (2006)
• «Музыка неснятого кино» (2007)
• «LIVE in Saint Petersburg» (2009)
• «Дорогой шести струн» (2009)
• «Аромат» (2010)
• «Орнаментальный» (2012)
• «Однажды сегодня» (2013)

Кліпи

• «Поїзд в Барселону»
• «Печерне місто Інкерман»
• «ARABICA»
• «Айседора»
• «Фламенко»
• «Іспанія»

Санкції

7 січня 2023 року, через вторгнення Росії в Україну, внесений до списку санкцій України, передбачається блокування активів на території країни, припинення виконання економічних і фінансових зобов'язань, припинення культурних обмінів і співпраці, позбавлення українських держнагород.^[6]

Примітки

1. – Russian Guitar Virtuoso to Perform in New York (амер.). Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 13 лютого 2020.
2. Якубовская, Анжела (29 травня 2013). Интервью с музыкантом, композитором, уникальным гитаристом ДиДюЛей. Правда.Ру. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 2 жовтня 2020.
3. Биография Валерий ДиДюЛя. www.peoples.ru. Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 2 жовтня 2020.
4. Дзідзюля Валерый Міхайлавіч [Архівовано 25 листопада 2018 у Wayback Machine.] // «Миротворець»
5. Дружина ДіДюЛі подає на розлучення через домашнє насильство. інтермедія. Архів оригіналу за 23 вересня 2020.
6. ДІДЮЛЯ Валерій Михайлович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 15 березня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання

• Валерій ДіДюЛя на сайті «Люди» [Архівовано 21 січня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)