Діалог про дві системи світу

«Діало́г про дві найголовні́ші систе́ми сві́ту» (італ. «Dialogo sopra i due massimi sistemi del mondo», лат. «Systema cosmicum») — головний твір Галілея, підсумок майже 30 років наукової роботи, одна з ключових віх у коперниківській революції. Опубліковано на початку 1632 року у Флоренції з присвятою великому герцогу Фердинандо II.

Діалог про дві системи світу
італ. Dialogo Doue ne i congreſſi di quattro giornate ſi discorre ſopra i due massimi sistemi del mondo Tolemaico, e Copernicappellano
Жанр	популяризація науки
Тема	астрономія[1]
Автор	Галілео Галілей[1]
Мова	італійська
Опубліковано	1632[1]
Країна	Італія
Цей твір у Вікісховищі

Фронтиспіс і титульна сторінка першого видання

Книга являє собою діалог між трьома любителями науки: коперниканцем Сальвіаті, нейтральним учасником Сагредо^[en] і «простаком» Сімплічіо, який цитує замшілі постулати Арістотеля і Птолемея. Автор утримується від суджень про те, яка система світобудови істинна — геоцентрична (Птолемеєва) чи геліоцентрична, але вкладені в уста Сальвіаті аргументи на користь останньої говорять самі за себе^[2].

По завершенні в березні 1630 року книгу представлено на розгляд папського цензора Ріккарді^[en]. Марно прочекавши рішення протягом цілого року, Галілей викреслив із трактату найсміливіші пасажі, надіслав йому вступне слово про свій намір розвінчати «помилки коперніканців» і переслав рукопис до Флоренції цензору великого герцога Тосканського. У такому вигляді рукопис пройшов цензуру інквізиції (влітку 1631 року).

Один з перших примірників книги Галілей підніс 22 лютого 1632 своєму покровителю Фердинандо II Медічі. Ще тридцять примірників він розіслав видним прелатам, які сприйняли такий подарунок з подивом. На відміну від більшості наукових трактатів XVII століття, книга була написана не науковою латиною, а загальнодоступною італійською мовою, що посилювало її «підривний» ефект: із крамольними поглядами Коперника відтепер могли ознайомитися всі охочі.

Ознайомившись із трактатом, папа Урбан VIII негайно впізнав себе в Сімплічіо (хоча насправді прототипом цього персонажа, мабуть, був Чезаре Кремоніні^[en], який відмовлявся поглянути на небо в Галілеїв телескоп) та ініціював переслідування Галілея інквізицією. 1633 року вийшла заборона на публікацію в католицьких країнах нових творів Галілея, а «Діалог» поміщено в Індекс заборонених книг, у якому він залишався протягом 200 років (до 1835 року).

При цьому в Голландії та інших протестантських країнах продовжували друкувати латинський переклад трактату (лат. «Systema cosmicum»), який (на прохання автора) виконав 1635 року Маттіас Бернеггер^[en] [3].

Дуже відомим надалі став уперше сформульований у «Діалозі» принцип відносності^[4]:

Для предметів, охоплених рівномірним рухом, цей останній ніби не існує і проявляє свою дію тільки на речах, які не беруть у ньому участі.

Примітки

1. Berry A. A Short History of Astronomy — London: John Murray, 1898.

   d:Track:Q19939115d:Track:Q84d:Track:Q19025604d:Track:Q1232629
2. Галілей не сприймав всерйоз компромісну систему, яку розробив Тихо Браге, й навіть не згадав про неї в своєму трактаті.
3. «Journal for the History of Astronomy», 2005(англ.)
4. Г. С. Ландсберг. Элементарный учебник физики. Том 3. ISBN 9785458343244. С. 80.

Публікації

• Перше видання трактату [Архівовано 8 березня 2022 у Wayback Machine.] (Флоренція, 1632)
• Галилео Галилей. Диалог о двух системах мира. — М.—Л. : ГИТТЛ, 1948. — С. 147.
• Тексти за темою s:it:Dialogo_sopra_i_due_massimi_sistemi_del_mondo у Вікіджерелах (італ.)