Дурова Катерина Львівна

Катерина Львівна Дурова (нар. 25 липня 1959(19590725) — 13 грудня 2019, Москва) — радянська та російська актриса. Заслужена артистка Росії (2005). Почесний діяч мистецтв Москви (2017).

Катерина Львівна Дурова
рос. Екатерина Львовна Дурова
Ім'я при народженні	рос. Екатерина Львовна Дурова
Народилася	25 липня 1959(1959-07-25) Москва
Померла	13 грудня 2019(2019-12-13) (60 років) Москва
Поховання	Новодівичий цвинтар
Національність	росіянка
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	актриса театру і кіно
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва
Роки діяльності	1977—2019
Чоловік	Сергій Насібов Володимир Єршов
Діти	Катерина Іван
Батьки	Лев Дуров Ірина Кириченко
IMDb	nm0244302
Нагороди та премії
Катерина Львівна Дурова у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дурова.

Життєпис

Катерина Дурова походить з родини акторів, її батько — народний артист СРСР Лев Дуров (1931—2015), мати — Ірина Кириченко (1931—2011), була актрисою театрів «Сучасник», «Ленком». Закінчивши школу в 1976 році, Катерина вступила до Російського інституту театрального мистецтва імені А. В. Луначарського, а після отримання диплома до 1984 року була актрисою Театру на Таганці. У тому ж році перейшла до складу трупи Театру на Малій Бронній.

На кіноекрані Катерина Дурова дебютувала студенткою в молодіжній мелодрамі «Шкільний вальс» у 1977 році. Зіграла головну роль у картині «Фантазії Фарятьєва» та епізодичну роль у популярному фільмі «Зелений фургон». Знімалася також в картинах українських кіностудій та «Єралаші».

Померла 13 грудня 2019 року у Москві після тяжкої тривалої хвороби.

Особисте життя

• перший чоловік — актор Сергій Насібов^[1]
  • дочка — Катерина (1979)
• другий чоловік — актор Володимир Єршов^[2]
  • син — Іван (1986)

На зустрічі з глядачами у 2016 році

Фільмографія

• 1978 — Шкільний вальс — медсестра-студентка
• 1979 — Фантазії Фарятьєва — Люба, молодша сестра Шура
• 1980 — Дульсінея Тобоська — Санчика
• 1983 — Унікум — співробітниця НДІ
• 1983 — Зелений фургон — Катерина Верцинська на прізвисько «Катька-Жарь» (Одеська кіностудія)
• 1984 — Одиниця «з обманом» — Ельвіра Борисівна, піонервожата в школі (кіностудія ім. О. Довженка)
• 1985 — Сон в руку, або Валіза — Ера Мокроступ «Гоша», подруга Любочки
• 1990 — Провінційний анекдот (короткометражний) — Фаїна з сусіднього номера готелю
• 1991 — Ей! (короткометражний)
• 1991 — Дорога в Парадиз (Одеська кіностудія)
• 1991 — Veniks. Статеві щітки
• 1992 — Ченч (Росія—Україна) — Антон, Рижик, вона ж Антоніна
• 1992 — Маклер (Узбекистан)
• 1992 — Градус чорного Місяця (кіностудія ім. О. Довженка)
• 1996—1997 — Полуничка — Сусанна (один епізод)
• 1998 — Дар божий (короткометражний)
• 1999 — У бога мертвих немає
• 1999 — Транзит для диявола — Віра
• 1999 — Шанувальник — Раїса, листоноша
• 2003 — Москва. Центральний округ
• 2005 — Діаманти для Джульєтти — дочка Юрія Яковича
• 2006 — Великі дівчатка — Марія
• 2007 — Служба довіри — Ніна Іванівна
• 2008 — Юріїв день — Дуня, медсестра
• 2009 — Коротке замикання — редакторка
• 2009 — Московський дворик — Кашевська Параска Карлівна
• 2010 — Гоп-стоп — мама Васяни
• 2010 — Вдови пароплав — Панька
• 2010 — Об'єкт 11 — Заварзіна
• 2014 — Боцман Чайка — теща Воробейчіка
• 2017 — По ту сторону смерті — Ганна Іванівна
• 2018 — Кривава бариня — настоятелька монастиря
• 2018 — Відьма — Калі (Росія—Україна)

Театральні роботи

Театр на Малій Бронній

• «Веселе життя та сумна смерть французької артистки Адрієнни Лекуврер» Ежена Скріба — мадемуазель Данжевиль
• «Метеор» Фрідріха Дюрренматта — Ольга
• "Запрошення в партер В. Жеребцова — асистент
• «Лисиця і виноград» Г. Фігейредо — Мели
• «Ліс» Олександра Островського — Аксюша
• «Дурні» М. Саймона — Янка
• «Полонез Огінського» М. Коляди — Таня
• «Мати Ісуса» Олександра Володіна — дочка
• «Одруження» Миколи Гоголя — Дуняша
• «Думка» Леоніда Андрєєва — Маша
• «Ви чиє, старичьйо» Бориса Васильєва — Віра
• «Жорж Данден, або обдурений чоловік» Мольєра — Клондіна
• «Оркестр» Ж. Ануйя — Сюзанна Делісіас
• «Діти?!» С. Найдьонова — Клавдія (реж. — Лев Дуров)
• «Кавалер троянд» І. Нестроя — мадам Кох (реж. Р. Самгін)
• «Невгамовний дух» Н. Коуарда — Едіт (реж. Ю. Іоффе)
• «Слов'янські безумства» Б. Нушича — Драга (реж. Р. Самгін)
• «Страсті по Торчалову» Н. Воронова — Римма (реж. Л. К. Дуров)
• «Я не Раппапорт» Е. Гарднера — Клара (реж. Л. К. Дуров)
• «Буря» Вільяма Шекспіра — Трінкуло (реж. Л. К. Дуров та В. Древальов)
• «Справжня історія Фрекен Бок» (реж. Є. Арсенов)

Примітки

1. Караван історій. Катерина Дурова: «Все своє дитинство я провела в інтернаті…». Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 21 березня 2019.
2. Офіційний сайт Льва Дурова > Рецензії > СМІШНА ШТУКА СМЕРТЬ — Марія Сперанська. Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 21 березня 2019.

Посилання