Дроздовський Володимир Петрович

Володи́мир Петро́вич Дроздо́вський (9 листопада 1926(19261109), Миколаївка, УРСР, СРСР — 31 грудня 1994, Одеса, Україна) — український мовознавець, доктор філологічних наук, професор.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дроздовський.

Дроздовський Володимир Петрович
Народився	9 листопада 1926(1926-11-09) Миколаївка, УРСР, СРСР
Помер	31 грудня 1994(1994-12-31) (68 років) Одеса, Україна
Діяльність	мовознавець
Alma mater	ОНУ ім. І. І. Мечникова
Заклад	Одеський педагогічний інститут
Посада	професор
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор філологічних наук
Нагороди	Медаль «За визволення Варшави» Медаль «За взяття Берліна»

Біографія

В. П. Дроздовський народився 9 листопада 1926 року в селі Миколаївка Миколаївської області.

З травня 1944 року до 1950 року перебував у лавах Радянської Армії, воював у складі частин 1-го Білоруського фронту.

В 1955 році закінчив філологічний факультет Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова і залишився в аспірантурі при кафедрі української мови. У 1962 році захистив дисертацію і здобув науковий ступінь кандидата філологічних наук. В 1966 році йому було присвоєно вчене звання доцента кафедри української мови.

В 1958—1971 роках працював асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедри української мови Одеського держуніверситету. 1963—1969 — заступник декана. В 1971—1973 роках навчався у докторантурі. А згодом працював завідувачем кафедри російської мови для іноземних учнів, доцентом кафедри російської мови, кафедри загального та слов'янського мовознавства Одеського державного університету університету ім. І. І. Мечникова.

У 1969–1970 роках та 1980–1981 роках викладав українську мову й літературу в Загребському університеті.

У 1982 році В. П. Дроздовський перейшов до Одеського державного педагогічного інституту ім. К. Д. Ушинського, де працював доцентом з відкритих, професором, завідувачем кафедри української мови та літератури. В 1982—1985 роках виконував обов'язки декана факультету підготовки вчителів початкових класів. В 1983 році захистив дисертацію «Стилистика індивідуально-художнього мовлення (на матеріалі творів М. М. Коцюбинського та інших українських письменників кінця ХІХ — першої половини ХХ століття)», а у 1985 році йому був присуджений науковий ступінь доктора філологічних наук, а у 1986 році — вчене звання професора. З 1994 року, залишаючишь професором-консультантом Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського, працював професором в Ізмаїльському педагогічному інституті.

Помер 31 грудня 1994 року в Одесі.

Наукова діяльність

Як дослідник В. П. Дроздовський вивчав українські говірки бессарабського Примор'я, стилістику художньої мови (переважно творів Михайла Коцюбинського). Вивчав проблеми лінгвістичного і стилістичного аналізу текстів, методики вивчення писемності та усного мовлення. Опублікував понад 50 наукових праць.

Вибрані праці

• Практичний курс сучасної української літературної мови: Посібник. 1970. Одеса;
• Лінгвістичний аналіз прозового твору (за творами М. Кобилянського).1975. Одеса;
• Слово і словесність у спектрі навчально-виховних і культурологічних завдань.1991. Одеса
• До питання про роботу Т. Г. Шевченка над словом (окремі спостереження).// Праці Одеського державного університету. — Т. 146. — 1956. — Вип. 4. — С. 45-48.
• Мовностилістичний аналіз художнього твору. —  Одеса, 1968. — 66 с.
• До питання про зміст понять «художнє слово» та «художність». // Етика та естетика. — Вип. 5. — К.: Вища школа, 1969. — С. 153—166.
• Принципи і передумови стилістичного аналізу прозового твору: Навчальний посібник. — Одеса, 1972. — 96 с.
• Дослідження стилю М. М. Коцюбинського за рукописною спадщиною. // Мовознавство. — 1973. — № 4. — С. 70 — 76.

Нагороди

• Ордени Слави ІІІ ст., Вітчизняної війни ІІ ст.;
• Медалі «За відвагу», «За визволення Варшави», «За взяття Берліна» та інші.

Література

• Карпенко Ю. О. Дроздовський Володимир Петрович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. С. 150.
• Букач В. М. Історія Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського в особах: Біографічний довідник. — Одеса, 2005. — С. 28 — 29. http://liber.onu.edu.ua/opacunicode/index.php?url=/notices/index/IdNotice:145815/Source:default [Архівовано 31 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Память огненных лет: О  выпускниках, студентах и сотрудниках института — участниках Великой Отечественной войны/ Од. гос. пед. ин-т им. К. Д. Ушинского; Авт.-сост. Бабенко К. Б., Бондаренко К. А., Орищенко В. Г.; Редкол.: Сермеев Б. В. (руков.) и др, — Одесса: Маяк,  1990. — С. 67 — 68.
• Енциклопедія Сучасної України//Київ, 2008, том 8, стр 422.
• ISBN978–74458-0 305-48том 12)