Генетичний дрейф

Генетичний дрейф у популяції є одним із ключових механізмів який впливає на рухливість еволюційного процесу в популяції. У цьому випадку шляхом змін частот генів в популяції через покоління ми маємо можливість спостерігати істотні зміни в розподілі алельних комбінацій в цій популяції. Генетичний дрейф може існувати в групах чи певних генетичних спільнотах, які необмежені у своєму розмірі, проте найбільш ефективний він у малих групах

Генетичний дрейф-ефект цікавий тим, що може бути результатом як втрати деякого алеля, так і фіксацією чи підняттям алеля до 100% частотності його в створеній  родині. Відомо коли популяція істотно зменшується в розмірі за допомогою природних катаклізмів чи інших чинників йдеться про bottle effect of population, а коли відбувається розходження малої групи істот від великої сімейного групування для пошуку нових колоній — ефект засновника.

Зробімо ідею дрейфу більш конкретною і наочною, розглянувши один цікавий приклад. Припустимо, ми маємо дуже малу популяцію карликових кроликів, яка складається з 8000 особин коричневого кольору (генотип BB або Bb) і 2000 особин білого кольору (генотип bb). Спочатку частоти алелів B і b рівні. Тож позначимо що частота кролів з B алелем буде q, а для b буде p і вони рівні між собою 50 на 50.Надалі будемо розглядати їхні зміни частот конкретних алелів в другому і третьому поколінні та побачимо, що з себе представляє цей генетичний дрейф для малих кролів бурого та білого забарвлення.

Отже, як результат в другому поколінні кролі будуть мати співвідношення q до p буде інакшим, а саме 7 до 3 оскільки кролів BB стало більше в родині. Переглядаючи кролів в третьому поколінні ми спостерігаємо, що співвідношення алелів має чіткий вигляд 1 до 0, тобто 100 домінування тільки B алелю в цій популяції (частота цього алелю є максимальною (третє покоління). Зрозуміло, що і колір кролів змінюється на лише бурий окрас цих дослідних кролів. У цій серії подій, до третього покоління, алель b повністю втрачається серед населення диких кролів. Більші популяції кролів  навряд чи швидко зміняться в результаті генетичного дрейфу. Наприклад, якщо ми простежили популяцію 10000 кроликів (замість 100), то набагато менше шансів, що алель b буде втрачений (і що алель B досягне 100% (частота відсотків або фіксація) через такий короткий проміжок часу. Якби лише половина з 10000 кроликів вижила для розмноження, як у першому поколінні наведеного вище прикладу, кролики мали б тенденцію набагато точніше і якісніше відображати частоти бажаних алелів вихідної популяції — тому що зразок буде набагато більшим. Генетичний дрейф, на відміну від природного (селективного) добору, не враховує користь та перевагу (або шкоду) алеля для людини, яка є його активним носієм. Тобто корисний алель може бути втрачений чи елімінований, або злегка шкідливий алель може стати більш фіксованим, абсолютно випадково. Корисний або шкідливий алель може підлягати селекції, як і дрейфу, але дуже сильний дрейф (наприклад, у занадто малій популяції) все одно може спричинити фіксацію поганого алеля або втрату корисного.