Древаль Олексій Вікторович

Олексі́й Ві́кторович Древа́ль (нар. 22 жовтня 1984, м. Кременчук Полтавська область — пом. 29 серпня 2014, с. Новокатеринівка) — старший солдат 93-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, стрілець в/ч ППВ 2830, учасник російсько-української війни.

Древаль Олексій Вікторович
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	22 жовтня 1984(1984-10-22) Кременчук
Смерть	29 серпня 2014(2014-08-29) (29 років) Новокатеринівка
Поховання	Кременчук
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	93 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Древаль.

Життєпис

Народився 1984 року в місті Кременчук (Полтавська область). Закінчив загальноосвітню школу (нині колегіум) № 25, ВГТУ-7, працював пропарювальником на «Промсистемі». Пройшов строкову військову службу у ДПСУ, спочатку у Навчальному центрі ДПСУ (Оршанець), потім — в Одеські області. Серпнем 2004 року брав участь у військовому параді з нагоди Дня незалежності України. В АТО служив за контрактом з 31.07.2014.

У часі війни — доброволець, старший навідник, 93-тя окрема механізована бригада.

29 серпня 2014 р. в Іловайському «котлі»^[1], під час бою, при обстрілі з мінометів і бронетехніки був поранений — пробита стегнова артерія. Друзі Олексія виносили його та самі потрапили під обстріл. Поранений О.Древаль стік кров'ю.

2 вересня 2014-го 88 тіл загиблих вояків привезено до запорізького моргу. Упізнаний побратимами та родиною. Похований в Кременчуці.^[2]

Вдома лишилися дружина, двоє дітей, сестра.

Нагороди та вшанування пам'яті

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

• нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.6.2015, посмертно)^[3].
• на будівлі колегіуму № 25, у якому навчався Олексій, 2015 року відкрито меморіальну дошку його честі^[4][5].
• 23 червня 2015 року на фасаді будівлі ВПУ-7 біля головного входу була встановлена меморіальна дошка Олексію Древалю та Назаренко Дмитру.^[6][7]
• в Кременчуці існує вулиця Олексія Древаля^[8].
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6, місце 29
• Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[9]

Примітки

1. Під Іловайськом загинув 29-річний кременчужанин | kolo.poltava.ua. web.archive.org. 27 червня 2015. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 18 травня 2023.
2. Древаль Олексій Вікторович.
3. Про відзначення державними нагородами України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 травня 2023.
4. https://np.pl.ua/author/nikolaev (11 лютого 2015). У Кременчуці відкрили меморіальну дошку загиблому в АТО герою. Новини Полтавщини (укр.). Процитовано 18 травня 2023. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |last= (довідка)
5. Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 16.01.2015 № 17 «Про увічнення пам'яті військовослужбовця  Древаля Олексія Вікторовича в м. Кременчуці»
6. У Кременчуці на честь подвигу Олексія Древаля та Дмитра Назаренка встановили меморіальну дошку. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 18 травня 2023.
7. Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 16.06.2015 № 356 «Про увічнення пам'яті Древаля Олексія та Назаренка Дмитра в  м. Кременчуці»
8. Розпорядження міського голови "Про перейменування вулиць, провулків, тупиків, проїздів, парків і скверів м. Кременчука (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.
9. Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня