Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Доріс Гелен Кернс Гудвін (англ. Doris Helen Kearns Goodwin, нар. 4 січня 1943) – американська біографка, історикиня, політологиня, журналістка та письменниця. Авторка біографій багатьох президентів США, в тому числі Ліндона Джонсона, Кеннеді, Авраама Лінкольна, Теодора Рузвельта, Вільяма Говарда Тафта. У 1995 році книга Гудвін «No Ordinary Time: Franklin and Eleanor Roosevelt - The Home Front in World War II» отримала Пулітцерівську премію.
| Доріс Гудвін | |
|---|---|
| англ. Doris Goodwin | |
 | |
| Народилася | 4 січня 1943 (81 рік) Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Країна |  США |
| Діяльність | журналістка, історикиня, політолог, письменниця |
| Alma mater | Гарвардський університет, Colby Colleged і South Side High Schoold |
| Знання мов | англійська[1][2] |
| Заклад | Гарвардський університет |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук |
| Роки активності | 1977 — тепер. час |
| У шлюбі з | Richard N. Goodwind |
| Діти | Joe Kearns Goodwind |
| Автограф |  |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0329447 |
| Сайт | doriskearnsgoodwin.com |
Доріс Кернс народилася 4 січня 1943 року в Брукліні (штат Нью-Йорк), є дочкою Гелен Вітт (до шлюбу Міллер) та Майкла Френсіса Алоїзіуса Кернса. Також має сестру, Jene Kearns.[3][4] Її дідусь і бабуся по батькові були іммігрантами з Ірландії[5]. Виросла в Роквілл-Сентрі, Нью-Йорк, де закінчила школу South Side.[6] Пізніше навчалася в Колбі, штат Мен. Вуз закінчила з відзнакою в 1964 році зі ступенем бакалавра мистецтв, та отримала стипендію Вудро Вілсона[7], щоб продовжити докторантуру.
У 1968 році здобула ступінь доктора філософії в Гарвардському університеті, захистивши дисертацію на тему «Молитва і повторна участь: аналіз відносин між Конгресом та Судом»[8].
В 1967 році Доріс Кернс потрапляє до Білого дому, за каденції Ліндона Джонсона[9]. Останній відразу зацікавився молодою спеціалісткою та запропонував попрацювати помічницею в Овальному кабінеті. Коли у «Новій Республіці» вийшла стаття Кернс щодо того, як скинути з посади Джонсона за його невдалу політику у В'єтнамі, Доріс було зараховано до Департаменту праці. Сама вона пізніше говорила: «Президент виявив, що я брала активну участь у антивоєнному русі й написала статтю під назвою «Як звалити Ліндона Джонсона». Тому думала, що він виведе мене з програми стажування. Та замість цього він сказав: «О, приведіть її сюди на рік, і якщо я не зможу перемогти її, ніхто не зможе».
Після складання Джонсоном повноважень в 1969 році, Доріс Кернс залишилась у Білому домі, де працювала з програмами боротьби з бідністю. У 1977 році було опубліковано її розмови з уже покійним президентом, книга стала бестселером «Нью-Йорк Таймс» та вдалим початком її літературної кар'єри.
В 1995 році отримала Пулітцерівську премію за книгу «No Ordinary Time: Franklin and Eleanor Roosevelt - The Home Front in World War II».
У 1996 році отримала премію «Золота плита» Американської академії досягнень.[10]
В 2005 році отримала відзнаку Лінкольна за кращу книгу про громадянську війну в Америці. Частина книги була адаптована Тоні Кушнером до сценарію фільму Стівена Спілберга «Лінкольн».
В 2008 році Доріс Кернс нагороджена званням почесного доктора Державного коледжу Вестфілд.
У 2019 році видавництво «Наш Формат» опублікувало книгу Доріс Гудвін «Авраам Лінкольн. Біографія».
Зростаючи на Лонг-Айленді, Гудвін є палкою шанувальницею бейсбольного клубу «Бруклін Доджерс». Переїхавши в 1957 році до Лос-Анджелеса, стала фанаткою «Red Sox», наразі є постійною власницею сезонного квитка.
У 1975 році Кернс одружилася з Річардом Гудвіном[11], який працював в адміністраціях Кеннеді та Джонсона на посаді радника й писаря. Вони зустрілися в середині 1972 року в Гарвардському Інституті Політики.[12] Річард Гудвін був вдівцем, який мав сина Річарда від першого шлюбу. Коли вони одружилися, його синові було дев'ять років.[13][14] Подружжя також має двох спільних синів Майкла та Йосипа. Чоловік помер 20 травня 2018 року від раку. Доріс Гелен Гудвін наразі проживає в містечку Конкорд, штат Массачусетс.[15]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
