Loading AI tools
японський зал або місце для поглибленого навчання чи медитації З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Доджьо (додзьо) (яп. 道場, dōjō) — зал або місце для поглибленого навчання чи медитації. Традиційно термін стосується японських бойових мистецтв, проте часто зустрічається і в інших сферах, зокрема, у медитації та розробці програмного забезпечення. Дослівно термін перекладається з японської мови як «місце Шляху».
Доджьо | ||||||||||||||||||||||||
|
Спочатку додзьо були місцями у храмах, у яких проходило вивчення будь-якого японського мистецтва, назва якого закінчується на «-до» (道, Дао або Тао китайською мовою, що у перекладі означає «дорога» або «шлях»). Інколи зали для медитації, у яких дзен-буддисти практикували медитацію дзадзен, також називалися доджьо[1]. Альтернативний термін дзен-до є точнішим і частіше вживаним. Європейські групи дзен-школи Сото-сю, яка входить до Міжнародної дзен-асоціації (англ. International Zen Association), віддає перевагу терміну доджьо замість дзендо як назви своїх залів для медитації, оскільки так робив засновник школи, Тайсен Десімару.
Пізніше термін доджьо став уживатися також у ролі назви місця, у якому проходять тренування, змагання та атестації в японських бойових мистецтвах (карате, дзюдо, айкідо та інші)[2].
В Японії будь-яке приміщення для фізичних тренувань, включно з професійною боротьбою, може називатися доджьо[3]. На Заході термін доджьо (коли стосується фізичної активності) використовується винятково для японських бойових мистецтв, таких як айкідо, дзюдо, карате тощо[4].
Доджьо японських бойових мистецтв вважається особливим місцем і вимагає догляду від своїх користувачів.
У доджьо прийнято бути без взуття. При вході та виході робиться церемоніальний уклін рей. Також у доджьо заборонено шуміти, займатися дурницями чи гаяти час даремно[2].
Багато традиційних доджьо дотримуються встановленої моделі, яка містить сьомен (центральна частина) та різні входи, які використовують студенти та інструктори залежно від свого рангу. Зазвичай студенти заходять у нижньому лівому куті доджьо (відносно сьомену), тоді як інструктори заходять з верхнього правого кута. Сьомен зазвичай містить синтоїстський храм із скульптурою, квіткову композицію або інші прикраси. Зброя та інше тренувальне знаряддя здебільшого зберігається у задній стінці приміщення.
Хонбу доджьо — центральне приміщення для тренувань та адміністративне управління певного стилю бойових мистецтв.
Деякі відомі доджьо Японії:
Інші назви тренувальних залів, які можуть бути відповідниками «доджьо»:
Крім бойових мистецтв, термін доджьо все частіше використовується в інших сферах, таких як медитація та розробка програмного забезпечення.
Термін доджьо інколи використовують як назву залів для медитації, у яких дзен-буддисти практикують медитацію дзадзен[1]. Альтернативний термін дзен-до є точнішим і частіше вживаним. Європейські групи дзен-школи Сото-сю, яка входить до Міжнародної дзен-асоціації (англ. International Zen Association), віддає перевагу терміну доджьо замість дзендо як назви своїх залів для медитації, оскільки так робив засновник школи, Тайсен Десімару.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.