Довбик Артем Олександрович
український футболіст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Арте́м Олекса́ндрович До́вбик (нар. 21 червня 1997, Черкаси, Україна) — український футболіст, нападник італійської «Роми» та збірної України.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Артем Олександрович Довбик | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 21 червня 1997 (27 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Черкаси, Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 189 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 88 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | Нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | «Рома» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 11 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 2010–2014 | «Черкаський Дніпро» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Біографічні дані
Народився в місті Черкаси, де закінчив школу № 2. Навчався в ННІ фізичної культури, спорту та здоров'я Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького[1].
Клубна кар'єра
Узагальнити
Перспектива
Ранні роки
Займатися футболом Артем починав у рідних Черкасах, виступав за шкільну команду, брав участь в іграх турніру «Шкіряний м'яч». Потім продовжив навчання в місцевій СДЮШОР, де його першим тренером став Олексій Якович Блоха. Пізніше продовжив займатися з іншим наставником — Сергієм Івановичем Сергієнком. У складі команди своєї спортшколи брав участь в іграх дитячо-юнацької футбольної ліги України під керівництвом Ковалевича Сергія Миколайовича. У 2013 році отримав запрошення до молодіжної команди харківського «Металіста», але під час підготовчих зборів отримав травму коліна, після чого повернувся в Черкаси[2]. Відновившись після пошкодження, продовжив грати в юнацькій команді «Черкаського Дніпра».
«Черкаський Дніпро»
27 липня 2014 року Довбик підписав контракт з «Черкаським Дніпром», який виступав у Другій лізі України. 26 липня 2014 року, в гостьовому поєдинку першого туру сезону 2014/15, проти команди «Скала» (Стрий), Артем дебютував у професійному футболі, замінивши на 71-й хвилині Олександра Батальского[3]. У цьому поєдинку черкаська команда зазнала поразки з рахунком 1:0, після чого був відправлений у відставку головний тренер Юрій Бакалов. Свій другий офіційний матч нападник зіграв 16 серпня. Уже новий наставник команди, Ігор Столовицький, у домашньому поєдинку 4-го туру проти херсонського «Кристала» випустив юного гравця в стартовому складі. На 42-й хвилині Довбик зрівняв рахунок у матчі, забивши свій перший гол у професійній кар'єрі, до того ж ставши наймолодшим автором гола в історії професійних клубів Черкас, відзначившись забитим м'ячем у віці 17 років, 1 місяць і 25 днів[4]. У поєдинку 12-го туру, проти команди «Арсенал-Київщина», Артем вийшов на заміну за три хвилини до перерви і до кінця тайму встиг двічі відзначитися у воротах суперника. У другому таймі нападник забив ще один м'яч, оформивши свій перший хет-трик у дорослому футболі, а також зробив гольову передачу, таким чином зробивши вирішальний внесок у розгром суперника[5]. Результативна гра 17-річного футболіста не залишилася без уваги селекціонерів клубів української Прем'єр-Ліги. Після завершення осінньої частини першості Довбик прибув на перегляд в київське «Динамо»[6], але до укладення угоди зі столичною командою справа не дійшла й до завершення сезону нападник виступав за «Черкаський Дніпро».
«Дніпро»
Влітку 2015 року Довбик підписав річний контракт з дніпропетровським «Дніпром», відразу ж відправившись з першою командою на підготовчі збори до Голландії. Але в чемпіонаті, що стартував, тренер дніпрян Мирон Маркевич більше довіряв досвідченим легіонерам, а 18-річний нападник виступав за молодіжну команду, зігравши за основний склад лише в кубковому поєдинку проти донецького «Олімпіка». Зігравши за дублюючий склад 12 матчів і відзначившись голом у ворота однолітків з київського «Динамо», другу частину сезону Артем провів на правах оренди в молдовській «Зарі» (Бєльці), у квітні 2016 року вирушивши до клубу з міста Бєльці, який тренував український фахівець Ігор Рахаєв. За свою нову команду молодий футболіст практично не грав, взявши участь тільки в трьох поєдинках найвищого дивізіону Молдови й одному кубковому матчі. 31 травня 2016 року в Довбика одночасно закінчився термін дії як орендної угоди, так і контракту з «Дніпром».
Підготовку до сезону 2016/17 футболіст провів у клубі української Прем'єр-Ліги «Волинь», але через заборону на трансферну діяльність для луцького клубу змушений був покинути команду, повернувшись до «Дніпра», з яким на початку серпня 2016 року підписав нову угоду[7], а вже 13 серпня в поєдинку «Дніпро» — «Ворскла» Довбик дебютував в українському елітному дивізіоні, замінивши після перерви свого одноклубника Дениса Баланюка[8]. У сезоні 2016/17 Артем став одним з найкращих футболістів і кращим молодим гравцем УПЛ кількох місяців. Але, незважаючи на блискучу гру молодого футболіста, «Дніпро» (багато в чому через зняття очок за несплату боргів перед колишнім тренерським штабом «дніпрян» на чолі з Хуанде Рамосом) вперше в історії покинув Вищий дивізіон України, вибувши в Першу лігу. Але ФІФА за ті ж борги знизила «Дніпро» ще нижче, у Другу лігу. Після закінчення сезону 2016/17 Довбик покинув клуб. Але через місяць повернувся. Відігравши половину сезону і ставши найкращим бомбардиром «Дніпра» в першій половині сезону, 5 грудня 2017 року остаточно покинув клуб[9].
«Мідтьюлланн»
31 січня 2018 року підписав угоду з данським «Мідтьюлланном»[10]. За пів сезону встиг зіграти 10 матчів і забити 1 гол, ставши чемпіоном Данії[11]. Утім, наступного року втратив місце в основі, через що 2 вересня 2019 року його віддали в оренду в інший місцевий клуб — «Сеннер'юск» (до кінця сезону 2019/20[12]), у складі якого став володарем Кубка Данії. Загалом за цю команду Довбик провів 18 матчів і забив 2 голи в чемпіонаті країни, 5 матчів і 2 голи в Кубку Данії, а також 5 матчів і 3 голи в молодіжній першості країни.
«Дніпро-1»
Влітку 2020 року Артем повернувся до України, підписавши контракт з «Дніпром-1»[13].
У 6-му турі Чемпіонату України з футболу забив три м'ячі в домашньому поєдинку «Дніпра-1» із «Зорею» (3:0). 9 листопада 2022 року знову відзначився хет-триком у матчі 12 туру гостьового матчу проти «Колоса». Артем став лише 10 футболістом, який зробив два хет-трики протягом одного розіграшу вищого дивізіону чемпіонату України з футболу.[14][15] Забиті голи допомогли Артему очолити список найкращих бомбардирів чемпіонату з 9 голами.[16]
«Жирона»
6 серпня 2023 року Артем Довбик підписав 5-річний контракт з іспанською «Жироною»[17]. За українського нападника клуб заплатив 7 мільйонів євро, що стало трансферним рекордом «Жирони»[18].
У першій половині сезону 2023/24 забив 17 голів та віддав 5 результативних передач, ставши найкращим бомбардиром «Жирони». За підсумками грудня 2023 року був визнаний гравцем місяця в Ла-Лізі[19]. Він став першим українським футболістом і першим гравцем «Жирони», який отримав цю нагороду. 10 січня був названий найкращим гравцем місяця грудня 2023 на думку вболівальників «Жирони»[20].
За підсумками ігрового сезону 2023/24 років Артем Довбик став найкращим бомбардиром. Він провів 36 матчів у чемпіонаті Іспанії та забив 24 голи. Нападник отримав у «Жироні» свою першу нагороду — Трофей Пічічі, який присуджує іспанська спортивна газета Marca за найбільшу кількість забитих голів у сезоні Ла Ліги. Буквально протягом одного року трансферна ціна Артема Довбика, за версією Transfermarkt, зросла в шість разів, сягнувши 30 млн євро[21].
За підсумками ігрового сезону 2023/24 років Артем Довбик посів 29 місце в голосуванні на престижну нагороду Золотого м'яча 2024.[22]
«Рома»
2 серпня 2024 року Артем Довбик підписав 5-річний контракт з італійською «Ромою». За інформацією джерел, клуби змогли погодити трансфер який обійшовся «вовкам» у 35 млн євро плюс ще 5 млн як бонуси. Угода з українцем буде розрахована до літа 2029 року. Його оклад становитиме 3 млн євро на рік плюс бонуси[23].
Кар'єра в збірній
Узагальнити
Перспектива
У 2015 році зіграв 2 матчі за юнацьку збірну України до 18 років.
23 травня 2017 року Довбик уперше отримав запрошення до національної збірної України. Артем отримав запрошення на контрольний матч проти збірної Мальти й матч відбору на чемпіонат світу 2018 року проти Фінляндії. Але в обох матчах Артем на поле не вийшов. Пізніше викликався до збірної на інший матч відбору на ЧС-2018, проти Ісландії[24], але й цього разу не дебютував. Натомість у 2016—2018 роках грав за молодіжну збірну, беручи участь у кваліфікаціях на чемпіонати Європи 2017 та 2019 років, проте обидва вони виявились невдалими для українців. Грав під номером 26. З 16 червня 2023 року грає під номером 11.
Євро-2020
29 червня 2021 року на Євро-2020 в 1/8 фіналу зі збірною Швеції Артем Довбик вийшов на заміну і на 120+1-й хвилині забив вирішальний гол, завдяки чому збірна України вперше вийшла у чвертьфінал чемпіонату Європи[25].
Відбір на ЧС-2022
16 листопада 2021 року забив важливий гол у виїзному поєдинку проти збірної Боснії і Герцеговини (0:2). Таким чином, національна команда України зайняла друге місце в групі й вийшла до плей-оф раунду за потрапляння на ЧС-2022. 1 червня 2022 року у кваліфікаційному раунді вийшов на заміну й на 90+5-й хвилині забив третій гол у ворота збірної Шотландії.
Особисте життя
Дружина: Юлія Черненко. 2 серпня 2022 року народилася донька Кіра.[26]
Статистика виступів
Клубна
- Станом на 5 лютого 2025
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 2014–15 |  «Черкаський Дніпро» | ДЛ | 20 | 7 | КУ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 21 | 7 |
| 2015–16 | «Дніпро» | УПЛ | 0 | 0 | КУ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 1 | 0 |
| 2015–16 |  «Заря» | НД | 3 | 0 | КМ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 4 | 0 |
| 2016–17 | «Дніпро» | УПЛ | 22 | 6 | КУ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 23 | 6 |
| 2017–18 | ДЛ | 13 | 12 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 13 | 12 | |
| Всього за «Дніпро» | 35 | 18 | — | 2 | 0 | — | 0 | 0 | — | 0 | 0 | 37 | 18 | ||
| 2017–18 |  «Мідтьюлланн» | ДС | 10 | 1 | КД | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 12 | 1 |
| 2018–19 | ДС | 5 | 0 | КД | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 6 | 0 | |
| 2019–20 | ДС | 3 | 0 | КД | 0 | 0 | ЛЄ | 1 | 0 | - | - | - | 4 | 0 | |
| Всього за «Мідтьюлланн» | 18 | 1 | — | 3 | 0 | — | 1 | 0 | — | 0 | 0 | 22 | 1 | ||
| 2019–20 | «Сеннер'юск» | ДС | 18 | 2 | КД | 3 | 0 | - | - | - | - | - | - | 21 | 2 |
| 2020–21 | «Дніпро-1» | УПЛ | 24 | 6 | КУ | 3 | 4 | - | - | - | - | - | - | 27 | 10 |
| 2021–22 | УПЛ | 17 | 14 | КУ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 18 | 14 | |
| 2022–23 | УПЛ | 30 | 24 | - | - | - | ЛЄ/ЛК | 2+7 | 0+5 | - | - | - | 39 | 29 | |
| 2023–24 | УПЛ | 0 | 0 | КУ | 0 | 0 | ЛЧ | 2 | 1 | - | - | - | 2 | 1 | |
| Всього за «Дніпро-1» | 71 | 44 | — | 4 | 4 | — | 11 | 6 | — | 0 | 0 | 86 | 54 | ||
| 2023–24 |  «Жирона» | ЛЛ | 36 | 24 | КІ | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 38 | 24 |
| 2024–25 |  «Рома» | СА | 21 | 8 | КІ | 2 | 3 | ЛЄ | 8 | 2 | - | - | - | 31 | 13 |
| Всього за кар'єру | 219 | 103 | — | 18 | 7 | — | 20 | 8 | — | 0 | 0 | 257 | 118 | ||
Статистика виступів за збірну
Станом на 19 листопада 2024 року
Досягнення
Командні досягнення
- Володар Кубка Молдови (1):
- Чемпіон Данії (1):
- Володар Кубка Данії (2):
Індивідуальні досягнення
- Український футболіст року (1): 2023
- Футболіст року в чемпіонаті України (2): 2021, 2022
- Найкращий бомбардир української Прем'єр-ліги (2): 2021/22 (14 голи), 2022/23 (24 голи)
- Найкращий бомбардир іспанської Ла-Ліги (1): 2023/24 (24 голи)
- Найкращий бомбардир Кубку України (1): 2020/21 (4 голи)
- Найкращий гравець місяця в УПЛ (3): серпень 2021[27], листопад-грудень 2021[28], жовтень 2022[29]
- Гравець місяця Ла-Ліги: грудень 2023[19]
- Команда сезону Ла-Ліги: 2023/24[30]
- Гравець місяця в ФК «Жирона» (4): листопад 2023, грудень 2023, січень 2024, березень 2024[20]
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.