політик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
отець Антін (Антоній[1]) Добрянський (26 січня 1810, с. Бунів, нині Яворівського району — 22 червня 1877, Валява) — священник УГКЦ, педагог, краєзнавець, історик, освітній діяч. Посол Галицького сейму (1861—1866) та Райхстаґу Австрійської імперії (1848—1849, 1861—1866). Батько Івана Добрянського.
| Анторн Добрянський | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Церква: | Українська Греко-Католицька Церква | |
| Освіта: | Львівська і Віденська семінарії | |
| Народження: | 26 січня 1810 Бунів, нині Яворівський район, Львівська область, Україна | |
| Смерть: | 24 серпня 1847 (37 років) Валява (Перемиський повіт) | |
Походив зі сім'ї пароха с. Бунів (сучасний Яворівський район).
Навчався у Львівській і Віденській семінаріях, висвячений 1834 року. 1835—1837 — парох села Малковичі біля Перемишля, 1837—1877 — села Валява. Викладав церковнослов'янську мову в єпархіяльній школі в Перемишлі. З 1856 — почесний крилошанин, радник єпархіяльного суду і декан. Депутат Перемиської повітової ради (1867 рік).[1]
Учасник Собору руських учених (1848), член Галицько-руської матиці.
Видавець (також автор) букваря, кількох підручників, текстів теологічних проповідей, перемиських українських календарів, багатьох історичних та краєзнавчих розвідок[2]. Автор статті «Короткі записки історичні про м. Самбір», опублікованій в «Зорі Галицкій» 1860 року[3]. Основна історична праця — «История епископов трех соединных епархий, перемышльской, самборской и сяноцкой от найдавнейших времен до 1794 г. по источникам сочиненная». Як зазначала газета «Діло» (1893, № 190): «язик „Истории“ — російщина. Шкода!»
Обраний до Галицького сейму 1861 року в окрузі Ярослав — Синява — Радимно.
Володів латиною, польською, німецькою, французькою.[4]
Дружина — Юліанна Желехівська.[5]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
