З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Благоді́йність або доброчинність, також харитативність[джерело?] — безкорисливе надання допомоги потребуючим, які не є пов'язаними з благодійником.[1]
Приклади благодійності часто перетинаються з прикладами філантропії, хоча не всяка благодійність є філантропією, як і навпаки, не всяка філантропія є благодійністю.
Благодійність заснована як на волонтерській, так і професійній діяльності благодійників, благодійних організацій та благодійних фондів яка орієнтована на допомогу та покращення суспільства, окремих його верств чи осіб.
Термін є узагальнювальним для характеристики результатів діяльності благодійних, волонтерських чи громадських організацій або спільнот[2]
Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» містить визначення термінів:[3]
Благодійна діяльність у ширшому значенні це дія по наданню безпосередньо чи обслуговуванню благодійної допомоги благодійника, як соціально значуща функція, реалізована через впорядкований та визначений законодавством вид діяльності — тому не є синонімом благодійництва і схожа лише за призначенням.
Благодійна діяльність часто реалізується через організації такого спрямування (фонди, спілки, школи, лікарні, інтернати, заклади тощо), що є посередником між благодійниками та безпосередніми набувачами такої благодійності.
Наприклад, комп'ютер, наданий школі чи ЗВО, є благодійністю для фахівців та учнів чи студентів доступ та користування котрим надається організовано саме довірена особа чи організація набувач пожертвуваного ресурсу, тобто — благодійна діяльність є надання та обслуговування самого акту і ресурсу благодійності для набувача цієї благодійності (пожертви). Навіть разові благодійні акції від підприємств та юридичних осіб законодавчо врегульовані як пожертва, що надає пільги благодійнику та безкоштовне отримання допомоги набувачем пожертви з позабалансовим обліком ресурсів (майна)- відповідальне зберігання (для засобів та обладнання тривалого використання), бо саме не повинно вливати на планове нормоване бюджетне чи з інших джерел фінансування та інше забезпечення. Пожертва не являє собою дарунок, бо не є передачею прав володіння, залишаючи за благодійником право контролю належного користування ресурсом саме через належне виконання благодійної діяльності організаціями (юридичний чи колективний набувач)яким надано управління ресурсом для кінцевого, конкретного набувача. Саме тому у благодійника є право повернення пожертви при неналежному використанні ресурсу (матеріальних цінностей) набувачем пожертви.
Благоді́йництво — добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. Специфічними формами благодійництва є меценатство і спонсорство. Це діяльність, завдяки якій громадські та приватні ресурси та майно добровільно спрямовуються їхніми власниками для допомоги окремим соціально незахищеним групам людей, розв'язання суспільних проблем, а також поліпшення умов громадського життя. Така підтримка надається не тільки біднякам, які живуть у злиднях, а й тим людям (громадським активістам, фахівцям, представникам творчих професій, учням і студентам) та некомерційним і неполітичним організаціям, котрі відчувають нестачу в коштах для вирішення індивідуальних, професійних, культурних, суспільних завдань та життя суспільства.
Види допомоги:
З набранням чинності Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» був скасований територіальний статус благодійних організацій, на сьогодні організації самостійно обирають територію своєї діяльності.
Українське законодавство визначає такі сфери благодійної діяльності:[5]
Благодійництво та благодійна діяльність здійснюються у таких основних напрямах:[джерело?]
Конкретні напрями благодійництва та благодійної діяльності визначаються благодійниками та статутами (положеннями) благодійних організацій.
Українське законодавство визначає такі види благодійної діяльності:[5]
З 2010 у світі та Україні почали масово з'являтись інформаційні системи для збору пожертв за допомогою сучасних технології, так звана Цифрова благодійність. Наприклад, це благодійні внески шляхом посилання sms-повідомлень на спеціальний номер[6] або інтегрована з платіжною системою можливість пожертви за допомогою платіжних карток[7]. Деякі платформи працюють за принципом краудфандингу, наприклад, це Українська біржа благодійності[8], Біржа благодійності Добродій[9] або People Project[10], що дозволяють волонтерам створювати проєкти (наприклад, збір коштів на ліки) та збирати кошти на цільові потреби, надавати усі документи та звіти онлайн. Згідно з дослідженням «Благодійність очима українців», що проводилось Українським центром вивчення громадської думки «Соціоінформ» впродовж червня-серпня 2019 року, за допомогою банківської картки пожертви здійснювало 21% респондентів, за допомогою sms — 4%, через інтернет — 3%, шляхом сплати послуг у платіжному терміналі — 3%[11].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.