Добринін Анатолій Федорович

Анатолій Федорович Добринін (нар. 16 листопада 1919(19191116), село Красна Горка Можайського повіту Московської губернії, тепер Можайського району Московської області, Російська Федерація — 6 квітня 2010, місто Москва, Російська Федерація) — радянський дипломат, державний діяч, надзвичайний і повноважний посол СРСР у Сполучених Штатах Америки, секретар ЦК КПРС. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1971 роках. Член ЦК КПРС у 1971—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Герой Соціалістичної Праці (4.11.1982). Кандидат історичних наук (1947), доцент (1948). Почесний доктор Дипломатичної академії Міністерства закордонних справ Російської Федерації (1997), академік Міжнародної академії інформатизації (1997).

Добринін Анатолій Федорович
Народився	16 листопада 1919(1919-11-16)[1][2][3] село Красна Горка Можайського повіту Московської губернії, тепер Можайського району Московської області, Російська Федерація
Помер	6 квітня 2010(2010-04-06)[4][1][…] (90 років) Москва, Росія[5]
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	дипломат, політик
Alma mater	Московський авіаційний інститут і Дипломатична академія МЗС РФ
Науковий ступінь	кандидат історичних наук
Знання мов	російська
Заклад	Організація Об’єднаних Націй
Членство	ЦК КПРС
Посада	посол СРСР в СШАd і посол
Партія	КПРС
Нагороди	Заслужений працівник дипломатичної служби Російської Федераціїd
IMDb	ID 0229865
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Добринін.

Життєпис

Народився в родині робітника-слюсаря. У 1942 році закінчив Московський авіаційний інститут імені Серго Орджонікідзе.

У 1942—1944 роках — помічник декана факультету Московського авіаційного інституту імені Серго Орджонікідзе; інженер-конструктор на дослідному заводі № 115 конструкторського бюро Олександра Яковлєва.

У 1944—1946 роках — слухач Вищої дипломатичної школи Міністерства закордонних справ (МЗС) СРСР.

Член ВКП(б) з 1945 року.

У 1946—1947 роках викладав у Вищій дипломатичній школі МЗС СРСР. У 1947 році захистив кандидатську дисертацію.

У 1947—1949 роках — помічник завідувача навчального відділу МЗС СРСР. У 1949 — вересні 1952 року — помічник заступника міністра закордонних справ СРСР В. Зоріна.

У вересні 1952 — 24 липня 1954 року — радник посольства СРСР у Сполучених Штатах Америки. 24 липня 1954 — 1955 року — радник-посланник посольства СРСР у Сполучених Штатах Америки.

У 1955—1957 роках — помічник міністра закордонних справ СРСР (В. Молотова, Д. Шепілова, А. Громико).

У 1957—1960 роках — заступник генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй (ООН) Дага Яльмара Хаммершельда.

У 1960 — січні 1962 року — завідувач відділу країн Америки (США) і член колегії Міністерства закордонних справ СРСР.

4 січня 1962 — 19 травня 1986 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР у Сполучених Штатах Америки (США).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 листопада 1982 роки за заслуги у виконанні завдань партії і Радянської держави в області зовнішньої політики Добриніну Анатолію Федоровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

6 березня 1986 — 30 вересня 1988 року — секретар ЦК КПРС. Одночасно у 1986—1988 роках — завідувач Міжнародного відділу ЦК КПРС.

У жовтні 1988 — травні 1989 року — радник голови Президії Верховної ради СРСР з міжнародних питань, у травні 1989 — 1990 року — радник голови Верховної ради СРСР з міжнародних питань, у 1990—1991 роках — радник президента СРСР Михайла Горбачова з міжнародних питань.

З серпня 1991 року — радник-консультант Міністерства закордонних справ СРСР. З 1992 року — радник-консультант Міністерства закордонних справ Російської Федерації у ранзі посла. Одночасно у 1992 році працював радником президента Міжнародного фонду соціально-економічних і політологічних досліджень (Фонд Горбачова).

Автор автобіографічної книги «Суто довірчо».

Помер 6 квітня 2010 року в Москві. Урна з прахом Анатолія Добриніна похована на Ваганьковському цвинтарі в Москві — в могилі батьків.

Нагороди і звання

• Герой Соціалістичної Праці (4.11.1982)
• п'ять орденів Леніна (31.12.1966, 21.06.1976, 15.11.1979, 25.02.1982, 4.11.1982)
• орден Трудового Червоного Прапора (14.11.1969)
• орден Пошани (Російська Федерація) (18.08.2009)
• ордени
• медалі
• звання «Заслужений працівник дипломатичної служби Російської Федерації» (нагрудний знак № 1).
• Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР
• Надзвичайний і Повноважний Посол Російської Федерації (15.06.1999)

Примітки

1. Encyclopædia Britannica

   d:Track:Q5375741
2. SNAC — 2010.

   d:Track:Q29861311
3. Munzinger Personen

   d:Track:Q107343683
4. http://www.telegraph.co.uk/news/obituaries/politics-obituaries/7568616/Anatoly-Dobrynin.html
5. Deutsche Nationalbibliothek Record #119338777 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

   d:Track:Q27302d:Track:Q36578

Джерела

• Добрынин А. Ф. Сугубо доверительно. Посол в Вашингтоне при шести президентах США (1962—1986 гг.). М.: Автор, 1996.
• Добрынин Анатолий Федорович // Иванян Э. А. Энциклопедия российско-американских отношений. XVIII—XX века. Москва: Международные отношения, 2001.
• Добрынин Анатолий Фёдорович [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)