Диявол носить «Прада» (фільм)

«Диявол носить Прада» (англ. The Devil Wears Prada) — американська комедійна драма 2006 року режисера Девіда Френкеля та продюсера Венді Файнермана. Сценарій Алін Брош Маккенна, заснований на однойменному романі Лорен Вайсбергер 2003 року. У фільмі зіграли Меріл Стріп, Енн Гетевей, Стенлі Туччі та Емілі Блант.

Диявол носить «Прада»
англ. The Devil Wears Prada
Жанр	комедія-драма, драматичний фільм і екранізація роману[d]
Режисер	Девід Франкель[1][2][…]
Продюсер	Венді Файнерманd[2]
Сценарист	Алін Брош Маккена[3]
На основі	Диявол носить «Prada»d
У головних ролях	Меріл Стріп[4][5][…], Енн Гетевей[4][6][…], Емілі Блант[5][7][…], Стенлі Туччі[5][7][…], Саймон Бейкер[8][3][9], Едріан Ґреньєрd[4][8][…], Трейсі Томс[8][3][9], Данієль Санжатаd[3][9], Жизель Бюндхен[3][9], Ребекка Мейдер[3][9], Бріджет Голлd[9], Гайді Клум[9], Джеймс Нотонd[3][9], Стефані Шостакd[3][9], Валентіно Ґаравані[9], Девід Маршалл Ґрантd[10], Джордж К. Вульфd[10], Алексі Ґілморd[10], Джон Ротманd[10], Аліса Сазерленд[10] і Хімена Ойосd[10]
Оператор	Флоріан Баллгаусd
Композитор	Теодор Шапіроd
Кінокомпанія	20th Century Fox
Дистриб'ютор	InterCom і Netflix
Тривалість	109 ± 0 хв.
Мова	англійська
Країна	США
Рік	2006
Дата виходу	5 жовтня 2006 (Україна)
Кошторис	35 000 000 $
Касові збори	326 551 094 $
IMDb	ID 0458352
devilwearsprada.com
Диявол носить «Прада» у Вікісховищі

«20th Century Fox» купили права на екранізацію роману Вайсбергер 2003 року, ще до того, як він був завершений для публікації, проте проект не було запущено до того, поки Меріл Стріп не була затверджено на головну роль. Основні зйомки тривали 57 днів, переважно у Нью-Йорку з жовтня по грудень 2005 року. Додаткові зйомки відбувалися у Парижі.

Після прем'єри на кінофестивалі в Лос-Анджелесі 22 червня 2006 року фільм було показано у прокаті в Сполучених Штатах 30 червня^[11]. Фільм отримав позитивні відгуки від критиків, а гра Стріп здобула широке визнання критиків, чим заслужила її численні нагороди та номінації, включно із премією «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль у комедійному фільмі чи мюзиклі та номінації на премію «Оскар» за найкращу жіночу роль та премію Гільдії кіноакторів за найкращу жіночу роль у головній ролі. Енн Гетевей та Емілі Блант також з'явилися у номінації за свої роботи. Фільм зібрав у світовому прокаті понад 326 мільйонів доларів проти свого бюджету у 41 мільйон доларів й став 12-м найкасовішим фільмом у світі 2006 року.

Незважаючи на те, що дія фільму розгортається у світі моди та згадується про відомі заклади та людей у ​​цій індустрії, більшість дизайнерів та інших видатних діячів моди уникали виступати в образі себе, боячись не сподобатися редактору американського «US Vogue» Анни Вінтур, яка, як вважається, була натхненням для Міранди Прістлі^[12][13]. При цьому багато хто з дизайнерів дозволили використовувати їх одяг іаксесуари для фільму, що зробило його найдорожчим фільмом в історії з точки зору витрат на костюми головних героїв. Пізніше Вінтур подолала свій початковий скептицизм, сказавши, що їй сподобався фільм й гра Стріп зокрема^[14].

В Україні фільм вийшов у широкий прокат 5 жовтня 2006 року.

Сюжет

Журналістка-початківиця Андреа «Енді» Сакс нещодавно закінчила Північно-Західний університет. Незважаючи на відсутність знань про індустрію моди, її наймають молодшим особистим помічником Міранди Прістлі, головного редактора журналу "Runway" у Нью-Йорку. Енді вирішує терпіти жорстоке поводження Міранди, поки не зможе використати свої зв’язки з "Runway", щоб знайти роботу більш зосереджену на журналістиці.

Енді погано ладить з колективом, зокрема зі старшою помічницею Міранди, Емілі Чарльтон, і намагається пристосуватися до тиску та ірраціональних вимог. Після того, як Енді не вдається організувати повернення Міранди з Маямі до Нью-Йорка під час урагану, Міранда лає її. Енді звертається до арт-директора "Runway", Найджела, за порадою, і він допомагає їй вибрати стильний одяг для роботи.

Помітивши зміну зовнішнього вигляду Енді та посилену відданість роботі, Міранда починає доручати їй більш складні та важливі завдання. Енді, стаючи все більш стильною та вбираючи філософію "Runway", поступово перевершує Емілі, яка прагне відвідати Тиждень моди в Парижі як помічниця Міранди та, готуючись до заходу, дотримується екстремальних дієт, які загрожують її здоров’ю.

Коли Емілі приходить на роботу під час хвороби та забуває важливі подробиці про гостей на благодійному заході, Енді втручається, щоб врятувати Міранду від збентеження. Тоді Міранда обирає Енді своєю помічницею на Тижні моди в Парижі замість Емілі. Пізніше Емілі збила машина. Відвідуючи її в лікарні, Енді повідомляє Емілі про зміни в плані Міранди, і Емілі дорікає Енді за те, що вона прийняла пропозицію Міранди. Хлопець Енді, Нейт, розчарований тим, що вона стала однією з поверхневих, егоїстичних жінок, яких вона колись висміювала, і вони розлучаються.

У Парижі Енді дізнається, що чоловік Міранди подав на розлучення. Пізніше того ж вечора Найджел повідомляє Енді, що він прийняв роботу креативного директора у перспективного дизайнера Джеймса Холта. Вона проводить ніч із привабливим письменником Крістіаном Томпсоном, який розповідає їй, що Жаклін Фолле з "French Runway" збирається замінити Міранду на посаді редактора в Нью-Йорку. Енді намагається попередити Міранду, але Міранда відкидає її попередження.

Пізніше на обіді Міранда оголошує Жаклін новим креативним директором Холта, що дуже вразило Енді та Найджела. Пізніше Міранда розповідає, що вже знала про схему її заміни та пожертвувала амбіціями Найджела, щоб зберегти роботу. Енді відштовхується від того, що Міранда зрадила її подругу, але Міранда вказує, що Енді зробила те саме з Емілі, погодившись супроводжувати Міранду до Парижа. Не бажаючи перетворюватися на людину, якою є Міранда, Енді кидає роботу та уходить. Коли Міранда намагається їй зателефонувати, Енді кидає телефон у фонтан.

Через деякий час у Нью-Йорку Енді зустрічається з Нейтом, який розповідає їй, що має нову роботу су-шефа в Бостоні, і вони погоджуються підтримувати зв’язок як друзі. Того ж дня Енді дає інтервв’ю одній з головних нью-йоркських газет. Редактор розповідає, що коли він подзвонив у "Runway", щоб отримати довідку, Міранда сказала йому, що Енді була найбільшим розчаруванням, яке вона коли-небудь мала як асистента, і що він був би ідіотом, не найнявши її.

Отримавши роботу, Енді дзвонить Емілі і пропонує їй одяг, який вона придбала в Парижі. Проходячи повз офіс "Runway", Енді бачить Міранду та махає їй рукою. Міранда вдає, що не впізнає Енді, але посміхається про себе, коли сідає в машину.

У ролях

• Меріл Стріп — Міранда Прістлі^[en]
• Енн Гетевей — Андреа «Енді» Сакс
• Емілі Блант — Емілі Чарльтон
• Стенлі Туччі — Найджел Кіплінг
• Саймон Бейкер — Крістіан Томпсон
• Адріан Греньє — Нейт Купер
• Жизель Бюндхен — Серена
• Трейсі Томс — Лілі
• Річ Соммер — Дуг
• Деніел Сунджата — Джеймс Холт
• Джеймс Нотон — Стівен
• Коллін Денгел — Керолайн Прістлі
• Сюзанна Денгел — Кессіді Прістлі
• Девід Маршалл Грант — Річард Сакс
• Тібор Фельдман — Ірв Равіц
• Ребекка Мейдер — Джоселін
• Аліса Сазерленд — Клакер
• Інес Ріверо — Клакер у ліфті
• Стефані Шостак — Жаклін Фолле
• Девід Каллегаті — Массімо
• Пол Кіні — швейцар St. Regis

Камео

• Валентіно Гаравані
• Джанкарло Джамметті^[en]
• Carlos de Souza
• Бріджет Голл
• Лорен Вайсбергер — няня близнючок
• Роберт Верді — модний журналіст у Парижі, який бере інтерв’ю у Міранди
• Гайді Клум
• Джен Тейлор — Лу
• Найджел Баркер

Сприйняття

Роботу Стріп оцінили безліч критиків, за цю роль вона отримала декілька нагород і номінацій, включаючи номінацію на «Оскар» (14-ю в її особистому списку) і премію «Золотий глобус» як найкраща актриса в кінокомедії або мюзиклі. Роботу Блант критики також хвалили. Сума зборів від прокату фільму в Північній Америці до 30 червня 2006 року стала справжнім сюрпризом для творців фільму. Комерційний успіх і похвальні відгуки критиків продовжилися і в іноземному прокаті. Реліз фільму на DVD в США також став найуспішнішим з точки зору прибутку в грудні 2006. У всьому світі фільм заробив у прокаті понад 300 мільйонів $ і до кінця 2006 увійшов в 20-ку найуспішніших як у США, так і в інших країнах. У кар'єрі Меріл Стріп цей фільм став другим за прибутковістю після фільму «Мамма Міа!». Також він став найприбутковішим на той момент для Енн Гетевей з усіх фільмів (до «Аліси в країні чудес»), в яких вона знімалася.