Дипольний магніт

Дипольний магніт (поворотний магніт) — у фізиці прискорювачів, магнітний елемент, що створює однорідне магнітне поле. Використовується, перш за все, для створення провідного поля, яке задає траєкторію пучка заряджених частинок^[1][2], а також у системах впуску/випуску пучка, для корекції рівноважної орбіти тощо.

Дипольний магніт джерела синхротронного випромінювання APS, США.

Два надпровідних дипольних магніти (в спільному кріостаті) для двох зустрічних пучків колайдера LHC, CERN.

Дипольні магніти за конструкцією бувають:

• на постійних магнітах;
• класичні «теплі» електромагніти з залізним полюсом;
• імпульсні з шихтованим залізним ярмом або беззалізні;
• надпровідні.

Див. також

• Квадрупольна лінза
• Соленоїд

Примітки

1. Berkeley Lab Magnet Sets World Record [Архівовано 27 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Lynn Yarris, April 30, 1997: «Dipole magnets are used to bend and maintain the path of accelerating particle beams.»
2. Magnetic Fields and Magnet Design [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Jeff Holmes, Stuart Henderson, Yan Zhang, USPAS, January, 2009