Дипломатія російсько-української війни — це сукупність політичних, дипломатичних та інших заходів з 2014 року під час війни, які вживаються державами, міжнародними організаціями та іншими суб'єктами міжнародних відносин для міжнародної безпеки та досягнення всеосяжного, справедливого та міцного миру в Україні.
Дипломатія під час російсько-української війни включала візити та переговори глав держав та урядів, міністрів закордонних справ, дипломатичних відомств, роботу дипломатичних представництв, саміти, зустрічі на високому рівні; висвітлення в пресі міжнародних питань, публічну дипломатію, громадянську дипломатію та інше[1].
Міжнародні відносини
Узагальнити
Перспектива
Зміни міжнародних відносин, реакція держав світу, їх лідерів, урядів, міністрів закордонних справ та глав відомств, відповідальних за зовнішню політику, роботу дипломатичних представництв були викликані агресією Російської Федерації щодо України, Російсько-українською війною та воєнними злочинами Росії проти України.
За період з 2014 року суттєво зміцнилися відносини України з НАТО, Європейським Союзом, була створена Рада Україна — НАТО, прискорилась Європейська інтеграція України та вступ України до Європейського Союзу. З 23 червня 2022 року Україна є кандидатом на членство у ЄС. За результатами зустрічі 18-20 жовтня 2024 року міністри оборони G7 ухвалили декларацію щодо членства України в НАТО[2].
Міжнародна політика України
Докладніше:Зовнішня політика України та Інтеграція до ЄС
Угоди
Безпекові угоди
країни-члени ЄС і «Групи семи», які підписали угоди
країни-члени «Групи семи», але не члени ЄС, які підписали угоди
інші країни-члени ЄС, які підписали угоди
інші країни, які підписали угоди
країни-члени ЄС, які не приєдналися до декларації, але є підписантами як члени ЄС
країни-члени ЄС, які приєдналися до декларації, але ще не підписали угоди як самостійні країни
інші країни, які приєдналися до декларації, але ще не підписали угоди
Росія і Білорусь
Відповідно до Спільної декларації країн «Групи семи» між Україною та іншими країнами укладено угоди і 17 жовтня 2024 року Україна підписала 27 безпекову угоду — з Грецькою Республікою[3].
Угода про сторічне партнерство
16 січня 2025 року між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії підписано Угоду про сторічне партнерство[4], обидва учасника відповідно до частини 3 статті 11 досягли наступних домовленостей: «Сприяти досягненню всеосяжного, справедливого і тривалого миру для України на основі повної поваги до принципів Статуту ООН і міжнародного права. Сполучене Королівство вітає українську Формулу миру, підтримує її принципи та готове брати активну участь у реалізації її пунктів. Сполучене Королівство відіграватиме провідну роль у здійсненні кроків з просування Формули миру та сприяння зусиллям, спрямованим на досягнення всеосяжного, справедливого і тривалого миру, в тому числі з таких питань, як запобігання ескалації та повторення агресії.»[5][6].
Міжнародне право
У 2023 році Генеральна Асамблея ООН проголосувала за резолюцію про «Принципи Статуту Організації Об'єднаних Націй, що лежать в основі досягнення всеосяжного, справедливого та міцного миру в Україні».
ООН
Докладніше: Україна в ООН та Одинадцята надзвичайна спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН
27 березня 2014 року була ухвалена Резолюція Генеральної Асамблеї ООН про Територіальну цілісність України, посилаючись на зобов'язання всіх держав утримуватися в їхніх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави і вирішувати свої міжнародні суперечки мирними способами та відзначила, що референдум, проведений в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі 16 березня 2014 року, не був санкціонований Україною. Тим самим ООН підтверджує свою прихильність до суверенітету, політичної незалежності, єдності і територіальної цілісності України в межах її визнаних на міжнародному рівні кордонів.
Саміти
На вищому рівні проведені саміти Україна — ЄС, Групи Семи високорозвинених країн світу (США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада) з підтримки України та інші. Під час Саміту лідерів G20 2022 року було оприлюднено 10 пунктів Української формули миру.
У 2023 році Європейський Союз (ЄС) вчергове визнав територіальну цілісність України, але вперше в міжнародному документі було визнано право України на деокупацію Криму військовим шляхом. Також ЄС визнав необхідність посилення санкційного тиску на Росію[8].
Глобальний саміт миру
.jpg)
Групове фото учасників саміту, на задньому плані гора Бюрґеншток
У 2024 році відбулися «Український саміт дій» (у квітні), Глобальний саміт миру та 9 жовтня саміт Україна — Південно-Східна Європа[9][10][11].
З 22 по 25 вересня у Вашингтоні відбувся п’ятий «Український саміт дій» для адвокації посиленої підтримки України та боротьби українського народу за свободу та незалежність[12].
На саміті Україна — ЄС 17-18 жовтня 2024 року мав бути представлений план перемоги[13]. Президент України 17 жовтня представив План перемоги на засіданні Європейської Ради[14].
У грудні на саміті Joint Expeditionary Force (JEF) у Таллінні лідери країн підтримали основні принципи Плану перемоги президента України[15]. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте організовує в Брюсселі зустріч за участю лідерів Великої Британії, України, Франції, Німеччини, Італії, Польщі, президента Європейської ради Антоніу Коста та голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн для надання майбутніх гарантій безпеки Україні та наголосив на обговоренні деталей угоди про мир за зачиненими дверима[16][17][18]. На зустрічах у Брюсселі обговорювалася ідея розміщення в Україні миротворчої місії та тривають консультації, у проведенні яких допомагає президент Франції Емманюель Макрон[19]. Президент України пізніше написав, що вони з Рютте провели «важливу і дуже предметну зустріч», присвячену «забезпеченню надійності миру, над досягненням якого ми спільно працюємо»[20]. Президентка Європарламенту Роберта Мецола перед початком Європейської ради заявила, що «Мир для України повинен поєднуватись з гідністю та справедливістю, а сама країна має бути представлена за столом переговорів за незмінної підтримки всіх європейських інституцій»[21]. Європейська Рада «підтверджує свою підтримку всебічного, справедливого та сталого миру, що ґрунтується на принципах Статуту ООН та міжнародного права, відповідно до основних принципів і цілей мирної формули України»[22][23].
Візити
Візити в Україну
Докладніше: Візити лідерів іноземних держав в Україну під час російського вторгнення та очільників МЗС.
Візити Президентів України
Візити Президента з 2022 року
Візити Глав МЗС України
Зустрічі
18 жовтня 2024 року Президент США Джо Байден провів переговори у форматі чотирьох, разом з канцлером ФРН Олафом Шольцом, президентом Франції Еммануелем Макроном і прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та під час зустрічі з федеральним президентом ФРН заявив[24][25]:
 |
Ми маємо продовжувати надавати підтримку. На мою думку, ми повинні продовжувати доти, доки Україна не завоює справедливий і міцний мир, який відповідає статуту ООН, поки знову не переможе людська гідність. |  |
Обраний президент США Дональд Трамп на зустрічі в Парижі 7 грудня з президентом України Володимиром Зеленським та президентом Франції Емманюелем Макроном сказав, що нагляд за припиненням вогню в Україні буде роботою Європи та хотів би, щоб європейські війська були присутні в Україні для спостереження за припиненням вогню, для стримування Росії[26][27].
Президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр Британії Кір Стармер на початку 2025 року за результатами зустрічі підкреслили у комюніке «важливість надання Україні гарантій безпеки, щоб захистити її від нової агресії»[28].
Мирний процес
Узагальнити
Перспектива
Мир для України та справедливе закінчення війни — це процес та щоденна робота[29]. 14 листопада 2024 новообраний президент США Дональд Трамп заявив: «Ми дуже наполегливо працюватимемо щодо Росії та України», адміністрація зосередиться на закінченні війни Росії проти України[30][31].
Мирні плани
Докладніше: Українська формула миру
Під час Саміту лідерів G20[32] 2022 року було оприлюднено 10 пунктів Української формули миру.
Про мирний план України для завершення повномасштабної війни та шляхи реалізації кожного з пунктів формули миру стало відомо після саміту миру[33].
У 2023 році був опублікований Позиційний документ Китаю.
План завершення війни в Україні Кіта Келлога
План завершення війни в Україні Кіта Келлога був розроблений Інститутом політики Америка понад усе (AFPI) у 2024 році. Кіт Келлог є співголовою AFPI (America First Policy Institute) та співголовою Центру американської безпеки в AFPI. Цю організацію створили у 2021 році для поширення ідей Трампа в галузі зовнішньої та внутрішньої політики. У січні 2023 року Кіт Келлог відвідав Україну на чолі приватної делегації. У стратегії, опублікованій AFPI, йдеться, що США мають розпочати формальну політику щодо встановлення режиму припинення війни та початку мирних перегорів[34][35]. У квітні 2024 року Кіт Келлог опублікував звіт в America First Policy Institute (AFPI) «Америка передусім, Росія та Україна». Детально свою пропозицію "мирного плану" з позиції сили виклав разом із колегою Фредом Фляйцом, як найбільш реалістичний варіант дій, запропонував її на майбутнє та захищав[36]. Келлог зазначив, що готовий «невтомно працювати, щоб забезпечити мир силою, одночасно відстоюючи інтереси Америки»[37]. Пункти плану Келлога: припинення вогню по всій лінії фронту, перемовини, безпекові гарантії від Заходу для України, мирна угода, демілітаризована зона в Україні[38]. Ідеї Келлога, як примусити Путіна сісти за стіл переговорів: відкласти на тривалий час обіцянку членства України в НАТО, послаблення санкцій проти Росії. Келлог визнає, що підтримка України входить до інтересів американської національної безпеки[39]. Келлог пропонує заморозити лінію фронту, а відбудову України профінансувати з мита на експорт російських енергоносіїв[40].
27 листопада 2024 року Дональд Трамп призначив Кіта Келлога на посаду спеціального посланця щодо завершення війни в Україні[41].
У грудні Келлог наголосив, що обраний президент США прагне миру, який буде «чесним, сталим і надійним» та не піде на угоди, подібні до Мінських[42]. На початку січня 2025 року кандидат на посаду спецпредставника США з питань України і Росії Кіт Келлог планував відвідати Київ[43].
8 січня 2025 року в інтерв’ю телеканалу Fox News Кіт Келлог, як номінант на посаду спецпредставника з питань України та Росії, ставить собі «як на особистому, так і на професійному рівні» мету впродовж 100 днів від часу інавгурації Дональда Трампа спробувати знайти розв’язання повномасштабної війни та стверджує, що обраний президент США «не намагається щось дати Путіну чи росіянам, він насправді намагається врятувати суверенітет України» і «він гарантуватиме, що це справедливо і чесно»[44]. Прийняв посаду спеціального представника Державного департаменту США з питань України та Росії 20 січня 2025 року.
Кіт Келлог 24 січня сказав, що Президент Дональд Трамп вважає, що ключову роль у закінченні війни в Україні зіграє дипломатія, також економіка і війна не завершиться лише на полі бою[45].
Переговорні позиції
Україна
Мирні переговори повинні відбуватися на умовах, сприятливих для суверенітету і територіальної цілісності України[46].
Президент України 16 жовтня 2024 представив план перемоги України з 5 пунктів та трьох таємних додатків[47]:
- Запрошення України до НАТО.
- Зміцнення оборони.
- В Україні розміщують комплексний неядерний пакет стримування від РФ.
- Посилення санкцій проти РФ та розвиток потенціалу в Україні.
- Після закінчення війни українські військові можуть ділитись досвідом з іншими країнами Європи та НАТО.
Постійний представник України в ООН Сергій Кислиця 16 січня 2025 року наголосив, що «реалізація концепції "мир через силу" є єдиним ефективним інструментом зупинити агресора та забезпечити всеосяжний, справедливий і міцний мир відповідно до принципів Статуту ООН», держава готова розглянути мирні ініціативи інших країн, якщо вони будуть враховувати відновлення територіальної цілісності, ґрунтуватися на принципі "нічого про Україну без України" і не будуть ототожнювати жертву з агресором[48][49].
Росія
20 листопада 2024 видання Reuters із посиланням на п'ять джерел розкрило деталі країни-агресора щодо переговорів про замороження війни та обговорення мирної угоди про припинення вогню в Україні з Дональдом Трампом, що виключає територіальні поступки та наполягає на відмові від прагнення вступити до НАТО[50][51][52][53].
16 січня 2025 року голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер на пресконференції в Брюсселі наголосив: «Війна Росії проти України має глобальні наслідки, і немає жодних ознак того, що Кремль готується до миру.». Засідання Військового комітету НАТО 15-16 січня вперше пройшло за участі 26 країн-партнерів НАТО, Європейського Союзу та України.[54] Під час засідання обговорювалися ключові питання колективної оборони, стратегії стримування країни-агресора і підтримки України[55].
США
У листопаді 2024 року обраний президент США Дональд Трамп заявив, що хоче припинити війну в Україні[56][57][58] та 16 грудня 2024 року висловив готовність обговорити її завершення з президентами України й РФ[59].
Майбутній держсекретар США сенатор Марко Рубіо сказав, що війна має бути припинена якнайшвидше, тому обом країнам «доведеться піти на поступки»[60].
Майбутній радник з нацбезпеки обраного президента США Майк Волц в інтерв'ю CBS 19 січня 2025 року назвав три ключові моменти, які стосуються можливих переговорів України з РФ:
- Хто має бути за столом переговорів.
- Як привести цих людей за стіл переговорів.
- Якими мають бути рамки мирної угоди[61].
20-го січня 47-й президент США Дональд Трамп під час своєї промови на церемонії інавгурації заявив, що хоче, щоб його спадщиною була «спадщина миротворця та обʼєднувача»[62], пізніше ввечері щодо російської війни в Україні сказав: «Зеленський хоче укласти домовленість» і «Гадаю, Путін руйнує Росію, не укладаючи угоду». Новий головний дипломат США Марко Рубіо назвав Росію "агресором" і заявив, що нова адміністрація «хоче, щоб війна скінчилася»[63], перед складанням присяги назвав «Офіційною політикою Сполучених Штатів буде те, що війна повинна закінчитися, і ми зробимо все можливе, щоб цього досягти»[64]. Дональд Трамп закликав негайно припинити війну та у випадку, якщо про угоду не домовляться найближчим часом, йому доведеться запровадити нові мита й санкції щодо російського експорту[65]. Президент США Дональд Трамп під час виступу на саміті в Давосі, заявив, що війна в Україні «завершиться миттєво», коли впадуть ціни на нафту[66].
Передумови до переговорів
Переговори щодо закінчення цієї війни та місця України в глобальній архітектурі безпеки, зміни у позиціях проходять за зачиненими дверима[67][68][69]. Умови, які можуть призвести до припинення гарячої фази війни та початку мирних переговорів назвав Президент України:
- Припинення атак на енергетику та вантажні судна
- Угоди «земля в обмін на мир» не обговорюються з країнами Заходу
- Україна порушує питання гарантій безпеки, включно з НАТО[70].
«Ми інтенсивно працюємо з багатьма партнерами та намагаємось залучити Росію», — сказав 16 грудня міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс, наголосивши на необхідності відкритого діалогу між Україною та Росією[71].
18 грудня 2024 державний секретар США Ентоні Блінкен у Раді з міжнародних відносин заявив, що Сполучені Штати просувають членство України в НАТО і це є найкращою гарантією безпеки, а іншою гарантією може стати присутність європейського військового контингенту на лінії розмежування після укладення справедливого і тривалого миру[72].
У грудні перед поверненням у Білий дім новообраного президента Дональда Трампа розглядаються необхідні зусилля для забезпечення «найкращої можливої позиції» України на майбутніх потенційних переговорах щодо припинення війни, її захисту та угоди про мир на «справедливих» умовах[73]:
- вироблення більших важелів впливу;
- прийняття нових санкцій проти енергетичного сектору Росії;
- проти "тіньового флоту";
- проти російських експортерів нафти, які досі не були під санкціями;
- відкликання ліцензії, яка дозволяє банкам обробляти російські енергетичні транзакції.
10 січня 2025 року адміністрація Джо Байдена запровадила найбільший в історії пакет санкцій проти російського енергетичного сектора і ця стратегія посилює тиск на Росію й обмежує її ресурси для ведення війни[74].
Інші підходи
Основні підходи до завершення війни для досягнення миру поділяють на два: за допомогою сили та шляхом компромісу[75].
Президент Франції Еммануель Макрон вперше підняв питання про введення іноземних військ в Україну у лютому 2024 року[76], навесні почав відкрито говорити про це, щоб запобігти просуванню Росії[77][78].
Велика Британія також могла б стати членом експедиційного корпусу[79]. Міністерство оборони Британії розглядає можливість відправки в Україну британських військових для тренування українських вояків[80]. Державний секретар з питань оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, що війська можуть відправитись в Україну для підготовки солдатів та додав, що Україна повинна вступати в переговори «з позиції сили, а не слабкості»[81].
Дональд Трамп у статусі кандидата в президенти США пообіцяв покласти край війні Росії проти України під час своєї першої промови на Національному з'їзді Республіканської партії[82]. Спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон зробив заяву[83]:
|
Ми підтримуємо ідею миру через силу. Ми не мали цього за три з половиною роки адміністрації Байдена. | |
Джей Ді Венс, кандидат у віцепрезиденти США від Республіканської партії, у вересні заявив про можливе створення "демілітаризованої зони" на українській території та відмову України від членства у НАТО[84].
Новообраний президент США Дональд Трамп може закликати європейські та британські війська забезпечити 800-мильну (1200-кілометрову) буферну зону між російською та українською арміями, що розглядається в рамках версій і деталей мирного плану заморожування війни та мирних переговорів[85].
Потреба у встановленні нових партнерських відносин залишається центральним елементом підтримання глобального лідерства США і Заходу в цілому, допомоги Україні зупинити Росію[86].
У листопаді та грудні 2024 року Франція, Україна, скандинавські та балтійські країни, Британія, Польща обговорюють створення міжнародної миротворчої місії, яка може мати до п’яти бригад (близько 40 000 солдатів), можливість відправки на лінію розмежування в Україну військ для гарантування безпеки в разі досягнення на переговорах режиму припинення вогню[87][88][89][90][91]. В разі припинення вогню або мирної угоди необхідно буде залучити близько 100 тисяч людей з урахуванням ротації, яка також передбачала б підготовку підрозділів до розгортання та відновлення[92].
У разі, якщо угода про завершення війни передбачатиме створення контрольованої лінії розмежування, Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив про готовність направити війська в Україну[93]. Після досягнення перемир'я можливе відрядження миротворчих військ за участі Бундесверу до України[94]. Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс допустив варіант, що миротворчу місію ЄС можна відправити в Україну без одноголосного рішення всіх країн блоку[95].
16 січня 2025 року прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер після підписання угоди про сторічне партнерство між країнами сказав, що Британія обговорить із союзниками розміщення миротворчих військ в Україні, щоб гарантувати безпеку після припинення вогню з Росією[96].
Контекст
Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022), Воєнні злочини Росії та Дезінформація під час російсько-української війни
Дипломатична робота з 2014 року відбувалася у складних умовах під час війни та інших викликів.
Хронологія
Узагальнити
Перспектива
Дипломатія російсько-української війни з 2014 року
6 червня 2014-го відбулась перша зустріч у чотиристоронньому форматі (Україна—Німеччина—Франція—Росія), де Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель обговорили питання щодо Російської збройної агресії проти України[97]. 19 червня 2014 була сформована тристороння контактна група з мирного врегулювання ситуації на сході України з представників України, ОБСЄ та Росії для полегшення дипломатичного вирішення війни на сході України.
За результатами перших двосторонніх переговорів була укладена угода про тимчасове перемир'я[98] у війні на сході України та 5 вересня підписано Мінський протокол.
12 лютого 2015-го на саміті у нормандському форматі було підписано Декларацію на підтримку Комплексу заходів з виконання мінських угод (Мінську угоду)[99]. 9 грудня 2019 відбулась нормандська зустріч, де лідери країн обговорили російсько-українську війну, її наслідки та задекларували бажання якнайшвидшого завершення війни[100].
Переговори та угоди не зупинили російську агресію[101].
2022
24 лютого 2022 року, Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
Українська дипломатія, міжнародне співтовариство зіткнулися з викликами російсько-української війни, глибинним і глобальним міжцивілізаційним конфліктом[102][103]. Основним інструментом захисту стала воєнна дипломатія на рівні суверенних держав, збройних сил.
З 2 червня 2022 року Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Бріджит Брінк.
У жовтні 2022 — Центр громадянських свобод відзначений Нобелівською премією миру[104].
2023
Українська дипломатія, досягнення: відкриття переговорів про вступ України до Європейського Союзу[105].
2024
Україна підписала угоди про безпеку з окремими країнами, відповідно до Спільної декларації країн «Групи семи». Але деякі аналітики та офіційні особи з критикою ставляться до їх дії: «Вони не мають обов’язкової сили і не є договорами», «Це тривожна річ», — сказав американський дипломат Майкл Мак-Фол, який разом з українськими офіційними особами очолює Міжнародну робочу групу з російських санкцій[106].
9 жовтня підписано Угоду про довгострокове співробітництво та підтримку між Україною та Республікою Хорватія[107][108].
2025
Президент України поставив перед Міністерством закордонних справ України та українськими дипломатами сім основних завдань на 2025 рік[109]. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зазначив про сім завдань для українських дипломатів: «Дипломатія буде діяти проактивно» та «головним завданням залишатиметься консолідація міжнародної підтримки задля подолання російської агресії та відновлення всеохопного, справедливого та сталого миру для нашої держави»[110].
Мета. Стратегії. Сценарії.
Узагальнити
Перспектива
Мета
Мир в Україні — всеосяжний, справедливий та міцний відповідно до міжнародного права та Статуту ООН[111].
Стратегії
Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму.
Союзники України обговорювали завершення війни та стратегії на 2025 рік[112][113]. Плани щодо стратегій миру в Україні мають лідери партій США[114][115].
Україна має прийняти та виконати внутрішні рішення в багатьох сферах (ВПК, оборона, економіка, соціальна політика та інші) на доповнення до плану перемоги, який стосується західних партнерів[116].
У грудні 2024 року міжнародна група експертів оприлюднила стратегію закінчення війни[117]. Серед рекомендацій майбутній адміністрації США, які передбачають членство України в НАТО:
- Припинення вогню з забезпеченням безпеки України
- Гарантії захисту
- Відновлення територіальної цілісності мирними та дипломатичними засобами
- Сполучені Штати, Європа і союзники повинні впровадити нову політику стримування РФ[118][119].
В Європейській раді з міжнародних відносин розглянули дипломатію, як пріоритет способу припинення війни на мирних переговорах, запропонували 3 моделі гарантій безпеки України для запобігання поновлення війни:
- Озброєння України для захисту та будь-якої нової російської агресії, зміцнення її військового та промислового потенціалу заради розвитку економіки та виробництва необхідного озброєння.
- Постійна присутність західних військ в Україні.
- Україна в НАТО, частина гарантій безпеки.
Роль Європи — запропонувати дієві гарантії безпеки у довгостроковій перспективі для забезпечення миру в Україні та Європі у цілому[120][121].
Радники новообраного президента США Дональда Трампа розробляють масштабну стратегію санкцій для досягнення дипломатичної угоди між Росією та Україною[122][123].
28 січня головна дипломатка ЄС Кая Каллас і державний секретар США Марко Рубіо погодили стратегію «максимального тиску» ЄС і США на Росію для досягнення миру в Україні[124][125].
Головні сценарії
Напередодні повернення Дональда Трампа на посаду президента США та на фоні інших подій головні союзники бачать різні сценарії закінчення війни[126]. ЗМІ також обговорюють моделі Німеччини, Фінляндії, Ізраїлю, Південної Кореї та китайський план[127][38]. «Якщо Трамп хоче уникнути історичного провалу, як у Будапешті, він повинен уникнути пастки ... і забезпечити мир через силу», — підсумував письменник і журналіст Марк Тіссен у статті для The Washington Post[128]. Для тривалого миру в Україні та Європі необхідна присутність європейських військ і це має стати частиною майбутнього мирного врегулювання за відсутності володіння ядерною зброєю або членства в НАТО[129][130][131]. Суверенітет і незалежність України, довгострокові інтереси безпеки Європи — такі виклики описали у Financial Times за тижні до інавгурації Трампа[132]. Американський журнал Foreign Affairs пише про закінчення війни, міжнародні відносини і що є реалістичним мирним планом:
- Угода про припинення вогню
- Надійні гарантії безпеки для України
- Покарання Росії за агресію
- Заходи зі стабілізації відносин Росії із Заходом[133][134].
Financial Times запевнює, що Трамп «продовжить озброювати Україну, домагаючись припинення війни»[135]. У січні 2025 року розглядаються різні сценарії під час публічних дебатів та за закритими дверима щодо миротворців західних держав, які мають виступати гарантами безпеки для України[136][137][138]. The New York Times пише про попередні контури майбутньої угоди, перемир'я, подібного до того, яке зупинило Корейську війну 1953 року, необхідність гарантій щодо запобігання нового вторгнення в Україну[139][140]. The Times пише про ймовірні сценарії, чотири реалістичні результати війни[141][142].
Опитування громадської думки
Узагальнити
Перспектива
2024
Фондом Демократичні ініціативи спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у серпні 2024 року проведено опитування щодо переговорів та гарантій безпеки[143].
Київським міжнародним інститутом соціології проведено опитування про підтримку Заходу та справедливий мир для України[144][145].
Американський інститут Gallup 20 листопада опублікував дані, що за продовження війни до перемоги виступають лише 38% українців, тоді як 52% є прихильниками початку переговорного процесу. 2022 року кількість готових до переговорів і охочих продовження бойових дій українців становила 22% і 73% відповідно, пише Gallup. На думку українців, ключову роль у переговорах мають відіграти Європейський Союз (такий варіант підтримали 70% респондентів) та Велика Британія (63%)[146].
Упродовж 2-17 грудня Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів опитування респондентів: 45% вважають, що перемога Трампа на виборах наближає мир у російсько-українській війні[147]. Соціолог Олексій Антипович, соціологічна група "Рейтинг": «Майже 90% українців вірять в перемогу, близько 10% не вірять в перемогу. Іншого варіанту, крім як терпіти і боротися, немає.» Директор Інституту соціології НАНУ Євген Головаха: «70% готові терпіти стільки, скільки треба.»[148].
Соціологи роблять висновок про тенденції за останні два роки: «Хоча українці лишаються гнучкими і відкритими до дискусій щодо параметрів мирних домовленостей, але водночас однозначно не згодні на "мир на будь-яких умовах"»[149].
Заяви та цитати
Узагальнити
Перспектива
7 грудня 2024 року обраний президент США Дональд Трамп після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським та президентом Франції Емманюелем Макроном зазначив[150]:
|
Повинно бути негайно припинено вогонь і розпочато переговори[151]. | |
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте перед зустріччю з міністрами закордонних справ військового альянсу у грудні:
|
Нам усім потрібно буде зробити більше. Чим сильнішою буде зараз наша військова підтримка України, тим сильнішою буде їхня позиція за столом переговорів[152]. | |
Президент Франції Емманюель Макрон під час візиту до Варшави 12 грудня:
|
Єдиний можливий мир в Україні — це міцний мир, про який домовилися українці, і який дає їм змогу мати довгострокові гарантії у сфері безпеки[153]. | |
Заяви
У листопаді 2024 року міністр закордонних та європейських справ Франції в інтерв’ю для BBC закликав «не встановлювати … червоних ліній» у підтримці України[154][155].
Наступний президент США Дональд Трамп у грудні 2024 року заявив: «Завершення війни в Україні — більш пріоритетне та складне завдання, ніж завершення війни на Близькому Сході»[156] та в інтерв'ю для Time «Я хочу досягти угоди і єдиний спосіб досягти угоди – це не покидати Україну»[157][158].
У січні 2025 року Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі підкреслив, що ера миру після холодної війни завершилася, а майбутнє безпеки Європи стало вкрай невизначеним[159]. Прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні заявила, що готова працювати з Дональдом Трампом та підкреслила: «Єдиний спосіб змусити Росію сісти за стіл переговорів - це створити для неї складну ситуацію... У Трампа є можливість використовувати як дипломатію, так і стримування, і я очікую, що так буде і цього разу»[160][161]. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час зустрічі з членами комітету Європарламенту з питань зовнішньої політики та підкомітету з питань безпеки та оборони[162] заявив, що мир в Україні може бути тривалим лише тоді, коли Україна вестиме переговори з позиції сили[163]. Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто після зустрічі міністрів оборони п’яти країн – Німеччини, Великої Британії, Франції, Польщі та Італії наголосив: «Безпека України – це безпека Європи.»[164].
Документи
Див. також
- Акт запобігання агресії Росії 2014
- Будапештський меморандум
- Глобальний саміт миру
- Женевська зустріч Україна — ЄС — США — Росія
- Залізна дипломатія
- Зустрічі у форматі «Рамштайн»
- Кримська платформа
- Мирний план Китаю
- Міжнародна реакція на російське вторгнення в Україну 2022 року
- Мінський протокол
- Мінські угоди
- Нормандський формат
- Одинадцята надзвичайна спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН
- Публічна дипломатія України
- Саміти Україна — ЄС
- Список дипломатичних відносин України
- Сполучені Штати Америки під час російсько-української війни
- Талліннська декларація
- Уельський саміт НАТО
- Українсько-російські переговори (2022)
- Українська формула миру
- Український дипломатичний корпус
- Цифрова дипломатія
- Членство України в міжнародних організаціях
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.