Стенкілі

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Стенкілі, дім Стенкілів, династія Стенкілів (швед. Stenkilska ätten) — шведська королівська династія, чиї нащадки перебували на шведському троні з 1060 по 1125 рік​​[1], імовірно походить із західного регіону Вестергетланд[2].

Представники династії Стенкілів

Узагальнити
Перспектива

Урядувавші представники

Усього з даної династії на троні Вестергетланду або Швеції перебували:

Нащадки по жіночій лінії

Вказані роки правління

  • приблизно 112 — прибл. 1130: Магнус Сильний (також відомий як Магнус I Готландський). Інформація про дану персону взята з сайту шведського королівського двору, позначивши його як члена династії Стенкілів; був старшим сином Інге I Старшого.
  • прибл. 1150 — прибл. 1160: Ерік IX Святий, який був одружений з Христиною, що була, згідно зі скандинавською історіографічною традицією, дочкою дочки Інге І Старшого. Дане подружжя стало початком династії Еріка.
  • прибл. 1155—1167 Карл Сверкерссон — його мати була вдовою Інге II Молодшого. Він був одружений з Кірстен Стігсдаттер (швед. Kirsten Stigsdatter), яка, традиційно вважається у скандинавській історіографії дочкою дочки дочки Інге I Старшого. Це подружжя стало родоначальницею роду Сверкерів.
  • 1160—1161 Магнус II Хенріксен. Інформація про дану персону взята з сайту шведського королівського двору, позначивши його як члена династії Стенкілів; деякими дослідниками називається останнім монархом з роду Стенкілів, що є генеалогічно оспорюваним фактом; був сином дочки Рагвалда, сина Інге I Старшого.

Див. також

Примітки

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.