Джуліано Фінеллі

Джуліано Фінеллі (італ. Giuliano Finelli 1601—1653) — італійський скульптор доби бароко, працював в римській майстерні Лоренцо Берніні.

Джуліано Фінеллі
Giuliano Finelli
Ім'я при народженні	Giuliano Finelli
Народився	1601(1601) Каррара
Помер	16 серпня 1653(1653-08-16) Рим
Національність	Італія
Громадянство	Папська держава
Жанр	скульптура
Напрямок	бароко
Роки творчості	1680—1746
Вплив	Лоренцо Берніні
Вплив на	Доменіко Гвіді
Працював у містах	Каррара, Рим, Неаполь

Життєпис

Народився в місті Каррара. Походив з родини ремісників-каменярів. Художню освіту почав здобувати в майстерні місцевого майстра Мікеланджело Накьєріно.

Перебрався до Риму, де працював помічником у великій майстерні Лоренцо Берніні. Був витіснений з майстерні Лоренцо Берніні більш активними конкурентами 1629 року. Деякий час мав випадкові замовлення, котрі отримував за посередництва римського художника П'єтро да Кортона^[1].

Техніка виконання скульптур у Фінеллі була досить високою й лише трохи відставала в бравурності й динамізмі від творів Берніні, котрі той виконував з допомогою декількох майстрів-помічників.

Джуліано Фінеллі, аби зменшити конкурентну напругу, від котрої потерпав в Римі, перебрався у Неаполь разом із власним учнем і племінником Доменіко Гвіді. В Неаполі мав замовлення й виконав декілька портретів та релігійних скульптур для катедрального собору. Конкурентом в Неаполі для нього був місцевий скульптор Козімо Фанцаго (1591—1678), який проявив себе в Неаполі насамперед як архітектор^[1].

Джуліано Фінеллі мав у Неаполі власну майстерню, де помічниками працювали племінник Доменіко Гвіді, Ерколе Феррата та, можливо, Г.Менкалья^[1].

В останні місяці життя перебував у Римі, де й помер 16 серпня 1653 року. Похований у римській церкві св. Луки^[1].

Вибрані твори

• «Кардинал Шипіоне Боргезе», погруддя, 1632, Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк
• "Антоніо Санторіо ", погруддя, 1634, базиліка Сан Лоренцо ін Латерано, Рим.
• «Марія Капраніка», погруддя, 1637
• «Марія Барберіні», погруддя, 1626, Лувр, Париж
• "Оттавіано Бандіні ", погруддя
• «Орацио Спада», погруддя, Палаццо Спала, Рим
• «Св. Фіррао»
• «Емануель де Фонсека і Суньїга», віце-король Неаполя^[1]
• «Граф Монтеррей»
• "Леонора де Гузман ", дружина графа Монтеррей^[1]

Галерея вибраних творів

• 
  Д. Фінеллі. «Кардинал Монтальто», Боде музей, Берлін.
• 
  «Марія Капраніка», 1637, Музей Гетті, Каліфорнія
• 
  «Марія Барберіні», 1626, Лувр, Париж
• 
  «Кардинал Шипіоне Боргезе», 1632, Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк.

Джерела

• De Dominici, Bernardo (1742). Vite dei Pittori, Scultori, ed Architetti Napolitani, Volume III, number 10. Stamperia del Ricciardi, Naples; Digitized by Googlebooks from Oxford University copy on February 1, 2007.
• [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] життєпис італійською

Примітки

1. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 квітня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

Див. також

• Бароко
• Скульптура
• Погруддя
• Римська художня школа
• Ерколе Феррата
• Доменіко Гвіді
• П'єтро да Кортона