З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Джудіт, Леді Монтефіоре (англ. Judith Montefiore; також Єгудіт (івр. יהודית מונטיפיורי); уроджена Барент Коен (англ. Barent Cohen); 20 лютого 1784 — 24 вересня 1862) — британська мовознавиця, музикантка, письменниця-мандрівниця і філантропка. Авторка першої єврейської кулінарної книги, написаної англійською мовою.
| Джудіт Монтефіоре | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 1784[1][2][…] Лондон, Королівство Велика Британія |
| Померла | 1 жовтня 1862 Рамсґейт, Танет, Кентd, Кент[d], Кент, Англія, Сполучене Королівство |
| Країна | Королівство Велика Британія Сполучене Королівство |
| Діяльність | письменниця-мандрівниця, філантропка, Musician, мовознавиця, музикантка |
| Галузь | кулінарна книга[3] і мовознавство[3] |
| Знання мов | англійська[3] і іврит[3] |
| Батько | Levy Barent Cohend[4] |
| Мати | Lydia Diamantschleiferd[4] |
| У шлюбі з | Мозес Монтефіоре |
Джудіт Барент Коен, четверта дочка Леві Барента Коена та Лідії Діамантшлейфер[5][6], народилася 20 лютого 1784 року в Лондоні. Леві був багатим євреєм-ашкеназі[7].
Джудіт вийшла заміж за сера Мозеса Монтефіоре 10 червня 1812 року. Шлюби між сефардами та ашкеназі не схвалювалися португальською синагогою; але Мозес вважав, що ці кастові упередження завдають шкоди найкращим інтересам юдаїзму, і хотів їх скасувати. Цей шлюб допоміг створити союз англійських євреїв. Після одруження вони оселилися у будинку у Нью-Корт, Сент-Світінс-лейн, по сусідству з Натаном Маєром Ротшильдом, який прожив там 13 років[7][8]. Ймовірно, що це був Натан Маєр Ротшильд, засновник банківської родини Ротшильдів в Англії, за якого одна з її сестер, Ханна (1783—1850), вийшла заміж у 1806 році.
Завзята мандрівниця, Джудіт помічала біду й страждання навколо себе, особливо в «єврейських кварталах» міст, які відвідала у мандрах, і завжди мала напоготові якийсь план дій, щоб полегшити їх. З її приватних друкованих журналів видно, що вона була освідчена та з манерами, з сильним релігійним духом, вірна вченню та обрядам єврейської віри, але одночасно визнавала тих, хто дотримується інших вірувань. Джудіт швидко обурювалася через будь-яке приниження чи образу, нанесену її релігії чи народу[9].
Її розсудливість і розум вплинули на всі починання її чоловіка, і коли він пішов у відставку, управління його статками в благодійних справах здебільшого було на ній. Леді Монтефіоре супроводжувала чоловіка в усіх його закордонних місіях до 1859 року, була благодійним генієм його пам'ятних експедицій на Святу землю, у Дамаск, Санкт-Петербург і Рим. Відзначалася мовними здібностями. Під час подорожі до Російської імперії 1846 року вона невтомно намагалася полегшити нещастя, які бачила навколо себе. Дружина і дочка російського губернатора відвідали її з урочистим візитом і висловили захоплення, яке вона викликала у всіх класів. Її симпатії були значно розширені подорожами; два журнали деяких із цих подорожей вона опублікувала анонімно. Саме в цей період Монтефіоре написала і опублікувала першу єврейську кулінарну книгу англійською мовою «Єврейський посібник» (англ. The Jewish Manual)[10][11].
Протягом декількох років її здоров'я було настільки поганим, що вони проводили більшу частину свого часу в Європі в надії його покращити, але вона нарешті стала занадто слабкою, щоб подорожувати, і останні роки життя проводила в Лондоні й Рамсгейті[8]. За кілька місяців до її смерті пара відсвяткувала золоту річницю весілля, на цей же період припало часткове відновлення здоров'я Джудіт.
24 вересня 1862 року, обмінявшись благословеннями зі своїм чоловіком, вона померла[9][12].
Сер Мозес заснував на її честь коледж Джудіт Леді Монтефіоре в Рамсгейті[13][14].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}