Джуда Перл

Джуда Перл (англ. Judea Pearl, івр. יהודה פרל, нар. 4 вересня 1936) — американський та ізраїльський науковець, автор математичного апарату баєсових мереж, творець математичної та алгоритмічної бази ймовірнісного висновування, автор алгоритму розповсюдження довіри^[ru] для графових ймовірнісних моделей, do-обчислення^[5] і обчислення умовних висловлювань, які суперечать факту^[en].

Джуда Перл
Judea Pearl
Народився	4 вересня 1936(1936-09-04)[1] (88 років) Тель-Авів-Яфо, Підмандатна Палестина
Країна	Ізраїль, США
Діяльність	інформатик, інженер, філософ, викладач університету, дослідник штучного інтелекту, фізик
Alma mater	Техніон, Ратгерський університет, Нью-Йоркський університет
Галузь	Комп'ютерні науки, Когнітивна наука, Штучний інтелект, статистика, теорія імовірностей, філософія
Заклад	Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі, США
Науковий ступінь	Доктор філософії
Науковий керівник	Leonard Bergsteind і Leonard Straussd[2]
Аспіранти, докторанти	Ріна Дехтерd David Jerome Gallesd[2] David Maxwell Chickeringd[2] Alexander Abraham Balked[2] Sek-Wah Tand[2] Rachel Ben-Eliyahud[2] Moises Goldszmidtd[2] Itay Meirid[2] Dan Geigerd[2] Hector Geffnerd[2] Chen Avind[2] Mark Hopkinsd[2] Blai Bonetd[2] Carlos Britod[2] Jin Tiand[2] Gérard Philippe Michond[2] Carlos Cinellid Jin-Hyung Kimd
Членство	Інститут інженерів з електротехніки та електроніки Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Іспанська королівська інженерна академіяd Національна інженерна академія США Асоціація з розвитку штучного інтелекту Association for Computing Machinery[3] Американська статистична асоціація[4]
Відомий завдяки:	автор апарату Баєсових мереж
У шлюбі з	Ruth Pearld
Діти	Daniel Pearld
Нагороди	Премія Тьюрінга (2011)
Особ. сторінка	bayes.cs.ucla.edu/jp_home.html
Джуда Перл у Вікісховищі

Його дослідження в області штучного інтелекту були покладені в основу цілої низки винаходів, включаючи систему розпізнавання мови Apple Siri та безпілотні автомобілі Google. 2011 року Перл став лауреатом премії Тюрінга за «фундаментальний внесок у штучний інтелект за допомогою розробки обчислення для проведення ймовірнісних та причинно-наслідкових міркувань»^[6].

Лауреатом премії також був один з батьків Інтернету Вінтон Серф. На його думку, дослідження Перла дозволили змінити термін «мисляча машина» за останні 30 років. «Праці Перла вплинули не тільки на машинне навчання, але і на обробку природної мови, комп'ютерний зір, робототехніку, обчислювальну біологію, економетрику, когнітивистику та статистику», — вважає Серф.

Книга Перла «Probabilistic Reasoning in Intelligent Systems: Networks of Plausible Inference» (1988) займає 7-е місце в базі CiteSeerX за кількістю цитувань (5222 фактів станом на травень 2012 року)^[7].

В останні роки Перл став знаний як громадський діяч, президент Фонду ім. Деніела Перла. Фонд був створений після того, як син вченого, журналіст Wall Street Journal Деніел Перл^[ru] був викрадений і убитий в Пакистані в 2002 році.

У вільний час учений захоплюється грою на музичних інструментах, співом.

Біографія

Народився 4 вересня 1936 року в Тель-Авіві^[6] — підмандатна Палестина. Дитинство пройшло в Бней-Браку, одним із засновників якого був його дід — Хаїм Перл^[8]. У 1956 році після служби в ізраїльській армії і приєднання до комуни кібуців, Перл вирішив вивчати інженерну справу і вступив до Техніону (Хайфа, Ізраїль), де познайомився зі своєю майбутньою дружиною Рут. У 1960 здобув ступінь бакалавра електротехніки^[9].

Після закінчення інституту вирушив далі навчатися до США, а в 1961 році здобув ступінь магістра електроніки в Нью-Аркському інженерному коледжі^[9] (сучасний Інститут технологій в Нью-Джерсі), в 1965 році — ступінь магістра фізики в Рутгертському університеті^[9]. Того ж року в Бруклінському політехнічному інституті (сучасний Нью-Йоркський університет) здобув ступінь доктора філософії з електротехніки. В дисертації Перла на тему «Вихрова теорія надпровідникових запам'ятовуючих пристроїв»^[10] (англ. Vortex Theory of Superconductive Memories) був відкритий пірловський вихор^[en] — новий тип надпровідного струму в тонких плівках, подібний вихору Абрикосова^[11][12][13]. Перл працював у дослідницькій лабораторії компанії RCA і в компанії Electronic Memories, де займався розробкою надпровідникових запам'ятовуючих пристроїв і сучасних систем пам'яті^[9].

Давній інтерес до логіки і методів проведення міркувань спонукав Перла перейти в 1969 році в Каліфорнійський університет в Лос-Анджелісі, а в 1970 році він отримав місце на щойно створеному факультеті інформатики^[6]. 1976 року був призначений на посаду професора, в 1978 році він заснував лабораторію когнітивних систем^[14]. Ця лабораторія стала постійним робочим місцем ученого, в якому проводилися дослідження в галузі штучного інтелекту: евристичного пошуку, ймовірнісних міркувань і згодом — причинно-наслідкових міркувань. 1984 року публікує книгу «Евристики: інтелектуальні пошукові стратегії для автоматизованого вирішення проблем»^[15] (англ. Heuristics: Intelligent Search Strategies for Computer Problem Solving), в якій були представлені нові результати в області традиційних алгоритмів пошуку, таких, як А* і ігрових алгоритмів, що підняли дослідження в цьому напрямку на новий рівень^[6][15].

У 1988 році публікує фундаментальну працю «Ймовірнісні міркування в інтелектуальних системах»^[16] (англ. Probabilistic Reasoning in Intelligent Systems), що стала революційною для штучного інтелекту. Через кілька років провідні дослідники в області логіки і нейронних мереж почали застосовувати ймовірнісний підхід, коротко званий тепер сучасним підходом в штучному інтелекті^[6]. У цій книзі, що являє собою підсумок багаторічних досліджень і більш ніж 50 публікацій, Перл пропонує новий підхід до побудови ймовірнісних моделей з використанням орієнтованих графів без циклів — ймовірнісні графові моделі: Байєсові мережі і Марковські мережі. Перлом був розроблений новий алгоритм обчислення апостеріорних ймовірностей в складних ймовірнісних моделях (алгоритм belief propagation («розповсюдження довіри»)), що став основою турбо-кодів, а також алгоритми наближеного виведення з використанням методу Монте-Карло в Марковських ланцюгах, властивості умовної незалежності, алгоритми навчання^[16]. Після публікації книги, Байєсові мережі стали важливою частиною досліджень в області машинного навчання, статистики, розпізнавання природної мови, обчислювальної біології, машинного зору, робототехніки та когнітивних наук^[6].

У 2000 році виходить ще одна фундаментальна праця — книга «Причинність: моделі, міркування і висновок» (англ. Causality: Models, Reasoning, and Inference)^[17]. В книзі запропоновано завершений строгий математичний апарат для виявлення причинно-наслідкових зв'язків в даних, проведення причинно-наслідкових міркувань (Causal Reasoning), міркувань з використанням протифактів (англ. counterfactual reasoning), інтервенціонального аналізу (англ. interventional analysis) і do-обчислення (англ. do-calculus). Робота Перла про причинності здобула премію Лакатоса як найвагоміший новаторський твір в області філософії науки^[18]. 2003 року Асоціація обчислювальної техніки нагородила Перла медаллю Аллена Ньюела за «внесок в штучний інтелект і його додатки, побудову потужної математичної та теоретичної бази за допомогою новаторських робіт в області евристичного пошуку, міркування в умовах невизначеності, задоволення обмежень, немонотонні міркування і причинно-наслідкове моделювання»^[19], а в 2008 році нагороджений медаллю Бенджаміна Франкліна за «створення перших основних алгоритмів для обчислень і міркувань в умовах невизначеності свідоцтва»^[20]. 2011 року Перл став лауреатом Премії Тюрінга^[6] та Премії Гарві^[21]. Професор комп'ютерних наук Річард Корф (Richard Korf) описує Перла як одного з велетнів в галузі штучного інтелекту^[22]. 

У вільний час захоплюється музикою: грає на гітарі, піаніно, співає в хорі^[9], збирає колекцію стародрукованих книг з математики, філософії, іудаїки^[ru][23]. У Джуди та Рут Перл троє дітей: Тамара, Мішель і Деніел^[ru][6]. Після викрадення і вбивства в 2002 році Деніела Перла, Джуда і Рут заснували Фонд Деніеля Перла^[en].

Висловлювання

• «Коли ви бачите феномен, який демонструє людина, то і комп'ютер повинен вміти імітувати це»^[24]
• «Не існує свободи волі, однак свобода волі — корисна ілюзія, оскільки еволюція вважає за необхідне озброїти нас цією ілюзією… Наші дії зумовлені активацією нейронів. Один нейрон активується, бо інші нейрони посилають певні сигнали… Наші сьогоднішні дії визначаються станом розуму, сформованим вчора»^[25]

Нагороди

• 2011 — Премія Тюрінга за «Фундаментальний внесок у штучний інтелект за допомогою розробки обчислення для проведення ймовірнісних і причинно-наслідкових міркувань»^[6].
• 2011 — Премія Гарві за «Основоположні роботи, які впливають на безліч аспектів сучасного життя»^[21] 
• 2011 — Премія Румельхарта за «Внесок в теоретичні основи людського пізнання»^[26]. 
•  2011 — Зал слави IEEE. Штучний інтелект^[27].
• 2008 — Медаль Бенджаміна Франкліна в області комп'ютерних і когнітивних наук за «Створення перших основних алгоритмів для обчислень і міркувань в умовах невизначеності свідоцтва»^[20].
• 2003 — Медаль Алена Ньюела за «внесок в штучний інтелект і його додатки, побудова потужної математичної та теоретичної бази за допомогою новаторських робіт в області евристичного пошуку, міркувань в умовах невизначеності, задоволення обмежень, немонотонному міркувань і причинно-слідчого моделювання»^[19].
• 2001 — Премія Лакатоса за лекцію за роботу «Причинність: моделі, міркування, висновок» (2000)^[18].

Бібліографія

• Heuristics, Addison-Wesley, 1984
• Probabilistic Reasoning in Intelligent Systems, Morgan-Kaufmann, 1988
• Causality: Models, Reasoning, and Inference, Cambridge University Press, 2000
• «Causal inference in statistics: An overview [Архівовано 6 серпня 2010 у Wayback Machine.]», Statistics Surveys, 3:96—146, 2009
• «Simpson's paradox: An anatomy [Архівовано 30 червня 2007 у Wayback Machine.]», extracted from Chapter 6 of Causality
• «Robustness of Causal Claims [Архівовано 20 липня 2013 у Wayback Machine.]» In Proceedings of the 20th Conference on Uncertainty in Artificial Intelligence, AUAI Press: Arlington, VA, 446–453, July 2004
• J. Tian, J. Pearl. «A General Identification Condition for Causal Effects [Архівовано 17 вересня 2013 у Wayback Machine.]» In Proceedings of the Eighteenth Conference on Artificial Intelligence, AAAI/The MIT Press: Menlo Park, 567–573, August 2002
• «Direct and Indirect Effects [Архівовано 9 жовтня 2014 у Wayback Machine.]» In Proceedings of the Seventeenth Conference on Uncertainty in Artificial Intelligence, San Francisco, CA: Morgan Kaufmann, 411–420, 2001
• J. Y. Halpern, J. Pearl. «Causes and explanations: A structural-model approach, Part I: Causes [Архівовано 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.]» In British Journal of Philosophy of Science, 56:843-887, 2005
• J. Y. Halpern, J. Pearl. «Causes and explanations: A structural-model approach, Part II: Explanations [Архівовано 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.]» In British Journal of Philosophy of Science, 56:889-911, 2005
• «The logic of counterfactuals in causal inference (Discussion of 'Causal inference without counterfactuals' by A.P. Dawid) [Архівовано 17 вересня 2013 у Wayback Machine.]» In Journal of American Statistical Association, Vol. 95, No. 450, 428–435, June 2000
• J. Tian and J. Pearl. «Probabilities of causation: Bounds and identification [Архівовано 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.]» In Annals of Mathematics and Artificial Intelligence, Vol. 28, 287–313, 2000

Література

• Amundson, Marlys (Осень 2004). A Profile of Judea Pearl – Computer Science Pioneer,Visionary (Профіль Джуди Перла – Піонера комп'ютерних наук, провидця) (PDF). UCLA Engineer. Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі Henry Samueli School of Engineering and Applied Science (12): 16—17. Архів оригіналу (PDF) за 23 жовтня 2013. Процитовано Жовтень 22, 2013.

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #139283331 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.

   d:Track:Q829984
3. https://www.acm.org/media-center/2015/december/fellows-2015
4. Fellows of the American Statistical Association database

   d:Track:Q107471151
5. Judea Pearl. Causal diagrams for empirical research // Biometrika. — 1995. — Vol. 82, iss. 4. — P. 669—709. — ISSN 0006-3444. — DOI:10.1093/biomet/82.4.669.
6. Judea Pearl — A. M. Turing Award winner [Архівовано 26 серпня 2017 у Wayback Machine.], ACM
7. Most Cited Computer Science Citations [Архівовано 1 червня 2009 у Wayback Machine.], CiteSeerX, 17.05.2012
8. From Private Grief to Public Good [Архівовано 20 квітня 2013 у Wayback Machine.], Daniel Pearl Foundation
9. . Judea Pearl — Biographical Sketch [Архівовано 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.], Cognitive Systems Lab
10. Judea Pearl. Vortex Theory of Superconductive Memories. — NY : Polytechnic Institute of Brooklyn, 1965. — 384 с.
11. А.Н. Артемов. Перехід Костерліц-Таулесса і радіаційні дефекти в тонкій надпроводниковій плівці. — Листи в ЖЕТФ, 1999. — Т. 69. — С. 9. — ISBN 0006-3444. Архівовано з джерела 9 серпня 2016. Процитовано 2014-10-29.
12. А.Н. Ликов. Змішаний стан в надпровідних мікроструктурах : [рос.] // Успіхи фізичних наук. — 1992. — Т. 162, № 10. — С. 1-62.
13. М.Р. Трунін, А.А. Жуков. Прояви крайового бар'єру в нелінійному мікрохвильовому відгуку тонких YBaCuO-плівок : [рос.] // Листи в ЖЕТФ. — 1995. — Т. 62, № 1. — С. 39-44.
14. . Cognitive Systems Lab [Архівовано 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.], UCLA
15. Judea Pearl. Heuristics: Intelligent Search Strategies for Computer Problem Solving. — Addison-Wesley, 1984.
16. Judea Pearl. Probabilistic Reasoning in Intelligent Systems. — CA : Morgan Kaufmann, 1988.
17. Judea Pearl. Causality: Models, Reasoning, and Inference. — Cambridge University Press, 2000.
18. . Lakatos Award in Philosophy of Science 2001 [Архівовано 18 червня 2012 у Wayback Machine.], LSE
19. ACM Award Citation /Judea Pearl [Архівовано 2 квітня 2013 у Wayback Machine.], ACM Awards
20. 2008 Franklin Institute Awards [Архівовано 2 липня 2010 у Wayback Machine.], The Franklin Institute
21. Harvey Prize 2011 Winners Announced [Архівовано 20 березня 2012 у Wayback Machine.], Technion e-mag
22. A profile of Judea Pearl.
23. . My Collection of Early Printed Books [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Judea Pearl Homepage
24. Neil Savage. Game Changer : [англ.] // Communications of the ACM. — 2012. — Vol. 55, № 6. — С. 22—23.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
25. . Robots and the Illusion of Free Will. Conversation with Judea Pearl, Rumelhart Prize Winner at Cognitive Science Conference (CogSci 2011) [Архівовано 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.], TSN
26. For Contributions to the Theoretical Foundations of Human Cognition [Архівовано 16 липня 2012 у Wayback Machine.], The David E. Rumelhart Prize
27. . AI's Hall of Fame [Архівовано 16 грудня 2011 у Wayback Machine.], IEEE Computer Society

Посилання

• Список публікацій на сайті Джуди Перла [Архівовано 25 липня 2011 у Wayback Machine.]
• Список вибраних публікацій (1976–2000) [Архівовано 16 березня 2015 у Wayback Machine.]
• Judea Pearl on Facebook
• Judea Pearl Causality Blog