З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Джонкове вітрило — різновид чотирикутного косого вітрила, посиленого по ширині жорсткими латами. Отримало назву завдяки застосуванню на джонках[1], але використовується і на інших типах вітрильних суден.
Порівняно з багатьма іншими типами вітрил, джонкове не вимагає дорогих і високоміцних матеріалів. Для полотнищ застосовується легке полотно, брезент, тканина типу Dacron від старих вітрил. Для такелажу — виті тристрендеві троси (на відміну від потрібних при інших типах озброєння плетених з подвійними осердями).
Кути джонкового вітрила йменуються аналогічно кутам гафельного: верхній передній кут називається нок-бензельним, верхній задній — верхнім галсовим, нижній передній — нижнім галсовим, нижній задній — шкотовим. Окрім кутів, у джонковому вітрилі виділяють верхню, нижню, задню і передню шкаторини.
Від передньої до задньої шкаторини проходять кілька лат — у вигляді закріплених на рівній відстані один від одного рейків. Повністю армоване латами вітрило стійке при підйомі і рифуванні, що робить його зручним крейсерським вітрилом. Хоча лати роблять вітрило плоским, що погіршує тягу на легких і помірних вітрах, це зручно для плавання в умовах пасатів.
На латах кріпляться сегарси, що являють собою відрізки троса, якими вітрило фіксується до щогли.
Рея або рейок джонкового вітрила — похиле рангоутне дерево, до якої кріпиться верхня шкаторина. Підіймається фалом.
Гік — рангоутне дерево, до якого кріпиться нижня шкаторина. На відміну від гіка гафельного чи бермудського вітрила, не впирається переднім кінцем щоглу, а виступає перед нею.
Рухомий такелаж джонкового вітрила можна поділити на дві групи: снасті для тяги догори і для тяги донизу. Вибирання снасті однієї групи неминуче викликає опір снасті іншої, тому перед вибиранням снасть-антагоніст попередньо травлять.
Снасті, що тягнуть догори:
Снасті, що тягуть донизу:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.