Джолос Любов Іванівна

Любов Іванівна Джолос (нар. 6 січня 1913, Мінськ — пом. 17 жовтня 1998, м. Харків) — українська художниця-графікеса. Членкиня Спілки художників УРСР (з 1950).

Любов Джолос
При народженні	Любов Іванівна Джолос
Народження	6 січня 1913(1913-01-06) Мінськ, Російська імперія
Смерть	17 жовтня 1998(1998-10-17) (85 років)
	Харків, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	художниця
У шлюбі з	Соловйов Євген Степанович
Діти	Соловйов Євген Євгенович

Життєпис

Народилась у сім'ї службовця-залізничника, що згодом переїхала до Ромнів. У 1927 році вступила до Харківського художнього технікуму, який закінчила в 1930 році. У 1930—1936 рр. навчалась в Харківському художньому інституті (зокрема, у В. Касіяна, М. Фрадкіна). Після інституту працювала в галузі станкової і книжкової графіки, плакату у Дитвидаві, журналах «Жовтеня», «Піонерія», видавництвах «Молодь», «Веселка», «Радянська школа», «Мистецтво».

Від 1964 до 1966 рр. була головою художньої ради з графіки при Харківському художньому фонді.

У шлюбі з Євгеном Соловйовим народила в 1941 році сина Євгена, що теж став графіком і живописцем.

Творчість

Основні теми творів Любові Джолос: людина й природа, шевченкіана, подвиг радянського народу у Другій світові війні, людська пам'ять.

Джолос — авторка естампів, ліногравюр, літографій, плакатів. Ліногравюри вона створювала у символічно-метафоричному ключі з контрастним зіставленням штрихування, використовчи м'які ритми вертикальних та горизонтальних форм, темних і світлих мас, що створюють монументальність образів.

В ілюстраціях Джолос відобразила народний дух казок. У співавторстві з чоловіком оформила десятки дитячих книжок.

На початку Другої світової війни ініціювала з чоловіком випуск агітвікон та плакатів.

Роботи художниці зберігаються в Національних художніх музеях: Закарпатському, Харківському, Дніпропетровському, Донецькому, Запорізьському, Миколаївському, Полтавському, Третьяковській галереї (Москва).

Твори

Ілюстрації до книг

• 1937 — «Что такое хорошо и что такое плохо?» В. Маяковського, «Тече вода з-під явора» Т. Шевченка
• 1939 — «Лідка» П. Тичини
• 1948 — «Три медведя» Л. Толстого
• 1953 — «Київські оповідання» Ю. Яновського
• 1956 — «Коли ще звірі говорили» І. Франка
• 1964 — збірки «Народні казки»

Плакат «Допоможемо!» (1948 р.)

Серії ліногравюр

• 1960–1961 — «Щоб сади цвіли»
• 1961 — «Реве та стогне Дніпр широкий» за мотивами поезії Т. Шевченка
• 1970 — «Матері світу»

Літографії

• 1954 — «У Донбасі»
• 1955 — «Сонечко пригріло»
• 1957 — «Проліски»
• 1961 — «Шевченко в землянці Новопетровського укріплення»

Кольорові літографії

• 1980 — «Рукавичка»
• 1986 — «Дюймовочка»
• 1988 — «Два веселих гуся»

Живопис

• 1950 — «Син»
• 1957 — «Натюрморт із квітами»
• 1967 — «Весняне вікно» (1967).

Досягнення

• 1948 — 1-а премія Всесоюзного конкурсу плакату
• 1950 — член Національної спілки художників України

Учасниця республіканських, всесоюзних, зарубіжних мистецьких виставок з 1939 року.

Джерела

• Сумщина в іменах. — Суми, 2003.

Посилання

• Джолос Любов Іванівна [Архівовано 26 квітня 2018 у Wayback Machine.] «Енциклопедія Сучасної України»
• Джолос Любов Іванівна [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.]