Джейн Лапотейр

Джейн Лапотейр (англ. Jane Lapotaire; нар. 26 грудня 1944, Іпсвіч, Саффолк) — британська акторка театру, кіно та телебачення.

Джейн Лапотейр
Народилася	26 грудня 1944(1944-12-26)[1][2] (79 років) Іпсвіч, Саффолк
Громадянство	Велика Британія
Діяльність	письменниця, акторка театру, кіноакторка
Alma mater	Театральна школа Bristol Old Vicd і Нортґейтська середня школаd
У шлюбі з	Ролан Жоффе
Діти	Ровен Жоффеd
IMDb	nm0487743
Нагороди та премії
Премія «Тоні» за найкращу жіночу роль у п'єсіd (1981)

Життєпис

Джейн Елізабет Марі Берджесс народилася 26 грудня 1944 року в місті Іпсвіч, графство Саффолк, у Луїзи Еліс Берджесс (пом. 1999 року), і з двомісячного віку виховувалася у прийомній родині пенсіонерки Грейс Чизнелл, яка також була названою матір'ю її біологічної матері. У 12 років Джейн було передано Радою Департаменту захисту дітей графства Саффолк її рідній матері, яка зажадала виховувати її сама. Пізніше дівчинка отримала прізвище вітчима, — Ів Лапотейр був уродженцем Квебеку, Канада, і працював у нафтовому бізнесі, через що родина подовгу мешкала у французьких поселеннях в Північній Африці.

У 1961—1963 роках навчалася в Bristol Old Vic Theatre School. 1965 року приєдналася до театральної трупи Bristol Old Vic. 1967 року приєдналася до Королівського національного театру. У 1970—1971 роках була однією із засновників театру Янг Вік. 1974 року перейшла до Королівської шекспірівської трупи. 1978 року виконала роль Едіт Піаф у п'єсі «Піаф» Пем Джемс, в постановці Говарда Девіса для Королівської шекспірівської трупи у Сратфорді-на-Ейвоні та для лондонського театру Donmar Warehouse 1979 року. 1981 року вистава перемістилася на Бродвей, і того ж року Лапотейр була нагороджена премією Тоні у категорії Найкраща акторка у п'єсі^[3].

2001 року акторка перенесла геморагічний інсульт, від якого повністю одужала лише 2009 року^[4].

Восени 2013 року повернулася до Королівської шекспірівської трупи. У квітні 2018 року отримала престижну премію Pragnell Shakespeare Birthday^[5].

1974 року акторка вступила у шлюб з режисером Роланом Жоффе. Їхній син Ровен Жоффе (нар. 1973) також став режисером і сценаристом. Шлюб завершився розлученням 1980 року.

Написала три автобіографічні книги: «Grace and Favour», «Out of Order: A Haphazard Journey Trough One Woman's Year» та «Everybody's Daughter, Nobody's Child».

Вибрана фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1968	с	Шерлок Голмс	Sherlock Holmes	Енні Гаррісон
1970	ф	Крещендо	Crescendo	Ліліан
1972	ф	Антоній і Клеопатра	Anthony and Cleopatra	Чарміан
1975	ф	Зниклий динозавр	One of Our Dinosaur is Missing	міс Прескотт
1975	с	Едвард Сьомий	Edward the Seventh	імператриця Марія Федорівна
1977	с	Марія Кюрі	Marie Curie	Марія Кюрі
1978	с	Диявольська корона	The Devil's Crown	Елеонора Аквітанська
1981	тф	Антоній і Клеопатра	Anthony and Cleopatra	Клеопатра
1982	тф	Баррети з Вімпол-стріт	The Barrets of Wimpole Street	Елізабет Молтон-Баррет
1983	тф	Макбет	Macbeth	леді Макбет
1983	ф	Еврика	Eureka	Гелен Макканн
1984	тф	Піаф	Piaf	Едіт Піаф
1986	ф	Леді Джейн	Lady Jane	принцеса Марія
1987	с	Наполеон і Жозефіна	Napoleon and Josephine: A Love Story	Летиція Рамоліно
1989	тф	Вбивство у місячному світлі	Murder by Moonlight	Луїза Маккей
1992—1993	с	Люблячі серця	Love Hurts	Діана Варбург
1994	с	Інспектор Аллейн розслідує	The Alleyn Mysteries	Елспет Кост
1996	с	Таємниці Рут Ренделл	The Ruth Rendell Mysteries	Анук Хурі
1996	ф	Прожити життя з Пікассо	Surviving Picasso	Ольга Пікассо
2000	с	Арабські ночі	Arabian Nights	Міріам
2001	с	Убивства в Мідсомері	Midsomer Murders	Мері Мохан
2006	тф	Елізабет Девід: Життя в рецептах	Elizabeth David: A Life in Recipes	Ернестіна Картер
2014	с	Абатство Даунтон	Downton Abby	княгиня Ірина Курагіна
2019	с	Корона	The Crown	принцеса Аліса фон Баттенберг
2020	ф	Ребекка	Rebecca	бабуся

Нагороди

Тоні

• 1981 — Найкраща акторка у п'єсі (Піаф).

Примітки

1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.

   d:Track:Q37312
2. Internet Broadway Database — 2000.

   d:Track:Q31964
3. Stars Who Won a Tony Award and an Olivier Award for the Same Role. Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 3 квітня 2021.
4. 'I now know what hell is'. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 3 квітня 2021.
5. Jane Lapotaire receives Pragnell Award. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 3 квітня 2021.

Посилання