Джарроу

Джа́рроу (англ. Jarrow, заст. Жервей, Ярроу) — невелике місто, розташоване на південному березі річки Тайн на північному сході Англії. Від 1974 року належить до адміністративного району Південного Тайнсайду, в графстві Тайн-енд-Вір, до того — в складі графства Дарем. Населення Джарроу станом на 2001 рік становило 27 526 осіб, а на 2011 — 43,431.^[1] .

Джарроу англ. Jarrow  Координати 54°58′53″ пн. ш. 1°29′24″ зх. д. Країна  Велика Британія  Велика Британія  Адмінодиниця Саут-Тайнсайдd  Площа 113,44 км²  Водойма Тайн  Населення 27 526 осіб (2001)  Міста-побратими Нуазі-ле-Сек, Епіне-сюр-Сен  Часовий пояс UTC+0  Телефонний код 0191  Поштовий індекс NE32  GeoNames 2645972 OSM ↑140390 ·R (Саут-Тайнсайд) Джарроу Джарроу (Земля)  Джарроу у Вікісховищі

Історія

На території Джарроу від I століття існував римський форт. 750 року поселення згадується як Gyruum.

682 року преподобний Бенедикт Біскоп побудував тут монастир, присвячений святому Павлу, який став частиною подвійного монастиря^[en] абатства Монквірмут — Джарроу в Нортумбрії. Монастир прославився, як центр вченості і як місце, де жив, працював і похований Беда Преподобний^[2]. Монастир зруйновано під час набігу данів близько 860 року. Від XI століття і до тюдорівської секуляризації в XVI столітті в частково відновленому монастирі жили кілька ченців Даремського собору. Нині біля монастиря розташований історичний музей «Світ Беди».

Від середини XIX століття Джарроу бурхливо розвивалося і до 1934 було центром суднобудування, вуглевидобутку та залізорудної промисловості^[3]. Місто відоме тим, що після закриття в 1934 більшості великих підприємств, в ньому 1936 року почався Марш із Джарроу (протестний марш британських безробітних) на Лондон^[4].

Місто з'єднано двома тунелями з північним берегом Тайна і входить до системи метрополітену Тайн-енд-Віру.