Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Державні трудові ощадні каси СРСР (держтрудощадкаси) — спеціалізований державний банк СРСР, до завдань якого належало залучення вільних грошових коштів населення та їх розміщення у вигляді державних внутрішніх позик, здійснення розрахунково-касового обслуговування населення й організацій та інші операції, передбачені статутом банку[1].
Положенням про Державні трудові ощадні каси Союзу Радянських Соціалістичних Республік, прийнятим ЦВК СРСР і РНК СРСР 27 листопада 1925, були утворені держтрудощадкаси СРСР[2].
Каси засновувалися з метою надати населенню можливість зберігати і нагромаджувати грошові заощадження та вільні кошти з нарощуванням процентів. Державні трудові ощадні каси перебували у віданні Наркомфіну. Найменування «ощадна каса» й «ощадна книжка» присвоювалися винятково державним трудовим ощадним касам і книжкам, що випускалися ними[2].
З метою залучення вкладників та збільшення суми вкладів у 1926–1930 роках проводилися так звані «двотижневики заощаджень». У результаті проведеного у вересні 1927 р. всесоюзного двотижневика заощаджень число вкладників ощадних кас збільшилося на 500 тисяч, а сума вкладів — майже на 30 млн рублів[3].
Система діяла на основі статуту, затвердженого Радою міністрів СРСР 20 листопада 1948. До 1963 року ощадні каси перебували у віданні Міністерства фінансів СРСР. З 1 січня 1963 р. держтрудощадкаси були передані у відання Держбанку СРСР[1].
У 1987 році почалася реформа банківської системи в СРСР, основною метою якої був перехід банків на комерційну основу. Розробники реформи порахували, що приплив грошових коштів до державного бюджету від підприємств може бути обмеженим. Тому важливим джерелом наповнення бюджету мали стати гроші населення[4]. Проте, оскільки система Державних трудових ощадних кас СРСР перебувала в незадовільному стані і не могла нормально обслуговувати зростаючі потреби населення, то Центральним комітетом КПРС і Радою міністрів СРСР було прийнято рішення про реорганізацію системи Держтрудощадкас та заснування Банку трудових заощаджень і кредитування населення СРСР[5].
Залежно від функцій і штатів держтрудощадкаси поділялися на центральні, 1-го розряду, 2-го розряду і агентства ощадних кас. Діяльністю ощадних кас міста і району керувала центральна ощадна каса. У всіх союзних і автономних республіках, краях і областях, а також у деяких найбільш великих містах були управління Держтрудощадкас, які здійснювали безпосереднє керівництво діяльністю ощадних кас, що знаходилися на території цієї республіки, області. Керувало всією системою ощадних кас Правління Держтрудощадкас СРСР[1].
Станом на кінець 1940 року налічувалося 41,6 тис. ощадних кас; на 1970 рік — 78,3 тис.,[6] на 1974 рік — 79,5 тис.,[1] на 1977 рік — 80,4 тис.[6]
До кінця 1974 року на кожну 1000 осіб припадало в середньому 395 рахунків по вкладах, а сума вкладів у середньому на душу населення становила 312 рублів; на кожну 1000 осіб, які отримували дохід (основні вкладники ощадних кас), — відповідно 639 рахунків і 504 руб. За 1974 рік обороти Держтрудощадкас по вкладах склали: по приходу 43,2 млрд руб. (у тому числі в порядку перерахувань з доходів трудящих 8,5 млрд руб.) і по видатках 33 млрд руб[1].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
