Loading AI tools
О́ргани держа́вної вла́ди — це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями[1].
- Орган держави володіє певною самостійністю, автономією, проте він є частиною єдиного механізму держави, займає в державній машині своє місце і міцно пов'язаний з іншими її частинами.
- Орган держави складається з державних службовців, які перебувають в особливих правовідносинах з органом.
Службовці держави безпосередньо не виробляють матеріальних благ, тому їх утримання покладається на суспільство. - Органи держави мають внутрішню будову (структуру). Вони складаються з підрозділів, скріплених єдністю цілей, заради досягнення яких утворені, і дисципліною, яку всі службовці зобов'язані дотримуватися.
- Найважливішою ознакою органу держави є наявність у нього компетенції — владних правоспроможностей (сукупності прав і обов'язків) певного змісту та обсягу. Реалізація органом держави своєї компетенції — це не тільки його право, а й обов'язок.
- Згідно зі своєю компетенцією орган держави володіє владними повноваженнями, які виражаються:
а) у можливості видавати обов'язкові до виконання правові акти. Ці акти можуть бути нормативними або індивідуально-визначеними (акти застосування норм права);
б) у забезпеченні виконання правових актів органів держави шляхом застосування різних методів, в тому числі методів примусу. - Для здійснення своєї компетенції орган держави наділяється необхідною матеріальною базою, має фінансові кошти, свій рахунок у банку, джерело фінансування (з бюджету)[2].
- Нарешті, орган держави бере активну участь в реалізації функцій держави, використовуючи для цього відповідні форми і методи[3].
За обсягом владних повноважень органи держави класифікуються на центральні (вищі) та місцеві. Щоправда, не всі місцеві органи є державними (наприклад, органи місцевого самоврядування).
За широтою компетенції виділяються органи держави загальної і спеціальної компетенції.
За способом формування: виборні і призначувані; за порядком функціонування й ухвалення рішень: колегіальні й одноособові.
На механізм держави, класифікацію його вищих органів справляє безпосередній уплив принцип поділу влади, відповідно до якого створюються законодавчі, виконавчі і судові органи[4].
Проте не можна стверджувати, що всі державні органи можна розподілити на законодавчі, виконавчі і судові. Механізм сучасної держави є значно більш складним, розгалуженим, тому можна виділити такі типові державні органи:
- глава держави (президент, монарх, іноді — колегіальний орган[5])
- органи законодавчої влади — парламент (парламенти різного рівня — у федеративних державах)
- органи виконавчої влади (уряд, міністерства, відомства, органи державного управління на місцях)
- органи судової влади — уся судова система країни
- силові органи — поліція, органи державної безпеки, прокуратура, збройні сили та ін.
Керуючись наведеною вище схемою, можна назвати приблизний перелік державних органів України за категоріями:
- Президент України
- Верховна Рада України
- Кабінет Міністрів України, інші центральні органи виконавчої влади України
- Конституційний Суд України, суди загальної юрисдикції
- Правоохоронні органи
- інші центральні органи, що відповідають наведеним вище ознакам[6]
- місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
