Державні символи України

Згідно з Конституцією України, державними символами України є Державний Прапор, Державний Герб та Державний Гімн.

Державний Прапор України

Докладніше: Прапор України

Прапор України

Прапор — певного кольору тканина, піднімається на щоглі, просто вивішується чи розстеляється.

Кольори державного Прапора України — синій і жовтий. З давніх-давен українська земля була хліборобським краєм. Синє море або небо над золотою нивою — зміст, який нині вкладають у кольори Державного Прапора України. Державний Прапор України не є «жовто-синій» чи «жовто-блакитний», оскільки за правилами геральдики кольори «читаються» згори донизу. До Державного Прапора України виявляють пошану, схиляючи голову чи вклоняючись, а часом і стають на одне коліно. Військові віддають прапорові честь^[1].

Державний Герб України

Докладніше: Герб України та Тризуб

Герб України

Великий Державний Герб України, згідно зі статтею 20 Конституції України, встановлюється з урахуванням малого Державного Герба, як його головного елемента, і герба Війська Запорізького, і затверджується не менше як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України^[2].

19 лютого 1992 року Верховною Радою України ухвалена постанова «Про Державний Герб України», якою було затверджено «Тризуб, як малий герб України» та, відповідно, головний елемент великого герба^[1][3].

Державний Гімн України

Докладніше: Гімн України

Державний гімн України — один з головних державних символів України поряд з прапором і гербом. Державним гі́мном є перший куплет та приспів пісні «Ще не вмерла України і Слава, і Воля» слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. Офіційно його «Музичну редакцію» ухвалила Верховна рада України 15 січня 1992 року; слова гімну затверджено законом «про Гімн України» 6 березня 2003 року: «Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу: І покажем, що ми, браття, козацького роду».^[1].

Див. також

• Офіційні символи Президента України

Примітки

1. Державна символіка України | Для юних громадян. children.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 10 серпня 2016.
2. Конституція України [Архівовано 29 травня 2019 у Wayback Machine.] // Верховна Рада України: Законодавство України. — Поточна редакція — Тлумачення від 02.12.2019.
3. Про Державний герб України [Архівовано 19 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Верховна Рада України. — 19 лютого 1992 р.

Посилання

• Капелюшний В. П. Державні символи України // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• Державна символіка // Мала енциклопедія етнодержавознавства / Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Упорядник Ю. І. Римаренко [та ін.]. — Київ: Генеза, : Довіра, 1996. — С. 469. — ISBN 966-507-016-9, ISBN 966-504-001-4
• Державні символи [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
• Ясь О. Державна символика // Малий словник історії України / Ред. кол.: В. Смолій, В. Верстюк, С. Віднянський, В. Горбик, В. Даниленко, М. Коваль, М. Котляр, С. Кульчицький, В. Литвин, О. Майборода, П. Панченко, Ю. Пінчук, В. Сарбей, А. Слюсаренко, П. Тронько. — К.: Либідь, 1997. — 464 с. — C. 130—131.