Державні видатки

Державні видатки (англ. Government spending or expenditure) — це грошові відносини з приводу розподілу і використання централізованих та децентралізованих фондів грошових ресурсів держави з метою фінансування загальнодержавних потреб соціально-економічного розвитку.

Державні витрати або видатки включають все державне споживання, інвестиції та трансфертні платежі. В системі національного рахівництва придбання урядом товарів і послуг для поточного використання з метою безпосереднього задоволення індивідуальних або колективних потреб суспільства класифікується як державні видатки на кінцеве споживання. Придбання урядом товарів і послуг з метою створення майбутніх вигод, таких як інвестиції в інфраструктуру або витрати на дослідження, класифікується як державні інвестиції (державне валове нагромадження капіталу). Ці два види державних видатків — на кінцеве споживання та валове нагромадження капіталу — разом становлять одну з основних складових валового внутрішнього продукту.

Державні видатки можуть фінансуватися за рахунок державних запозичень, податків, митних зборів, продажу або оренди природних ресурсів, а також різних зборів, таких як плата за вхід до національного парку або ліцензійні збори. Коли уряд вирішує позичити гроші, він повинен сплачувати відсотки за позичені гроші. Зміни в державних видатках є основним компонентом фіскальної політики, що використовується для стабілізації макроекономічного бізнес-циклу.

Державні видатки — це витрати уряду країни на колективні або індивідуальні потреби і потреби в суспільних благах і державних послугах, таких як пенсії, охорона здоров'я, безпека, субсидії на освіту, аварійні служби, інфраструктура і т.д.

До 19 століття державні видатки були обмежені завдяки пануючий концепції laissez faire. У 20-му столітті Джон Мейнард Кейнс стверджував, що роль державних видатків є ключовою у визначенні рівня доходу та його розподілу в економіці. Державні видатки відіграють важливу роль в економіці, оскільки вони визначають фіскальну політику та надають суспільні блага і послуги домогосподарствам і фірмам.

Основним показником державних видатків є їх частка у ВВП.

Військові

національна оборона і забезпечення безпеки держави, здійснення конверсії оборонних галузей промисловості.

Економічні

фінансова підтримка суб'єктів господарювання;
інвестиційні та інноваційні програми;
поповнення державних запасів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, державного матеріального резерву;
обслуговування і погашення державного боргу;
формування державної власності;
інші витрати економічного характеру.

Соціальні

компенсація державних позабюджетних фондів витрат на виплату державних пенсій та допомог, інших соціальних виплат;
утримання установ, що перебувають у державній власності або у віданні органів державної влади;
інші витрати на соціальні цілі.