Дерев'янко Олександр Анатолійович

Олександр Анатолійович Дерев'янко (1997—2022) — старший солдат Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дерев'янко.

Олександр Дерев'янко Олександр Анатолійович Дерев'янко
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	23 листопада 1997(1997-11-23) м. Сміла, Черкаська область, Україна
Смерть	3 квітня 2022(2022-04-03) (24 роки) м. Маріуполь, Донецька область, Україна (загинув у ході бойових дій)
Національність	українець
Псевдо	«Адамс»
Військова служба
Роки служби	2020—2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Національна гвардія
Формування	«Азов»
Війни / битви	Війна на сході України Російське вторгнення в Україну (2022) Бої за Маріуполь (2022) Блокада Маріуполя
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 23 листопада 1997 року в м. Сміла на Черкащині, де провів своє дитинство до 10 років. До четвертого класу навчався у смілянській школі № 12. Наступні роки жив у с. Вознесенське Золотоніського району Черкаської області, де закічив дев'ятирічну школу. З 2013 по 2017 рік навчався в Черкаському комерційному технікумі за спеціальністю «виробництво харчової продукції». Згодом мешкав у Києві. Навчався на заочному відділенні в Черкаськії філії Європейського універсітету, у 2020 році здобував ступінь бакалавра за спеціальністю «менеджмент».

Займався ММА, боксом та самбо; брав участь у змаганнях. Футбольний вболівальник, член фанатських колективів футбольних клубів «Дніпро» (Черкаси) та «Динамо» (Київ).

Був членом черкаського осередку «Національного корпусу». У 2019 вступив до лав «Національних дружин», де служив рік. У вересні 2020 року став бійцем полку «Азов». Служив в роті піхоти, був навідником бронемашини «Спартан».

Початок повномасштабної війни 2022 року зустрів у Маріуполі, де на той момент жив вже два роки. Служив старшим кулеметником 1 батальйону 3 роти 3 взводу окремого загону спеціального призначення «Азов»^[1]. 3 квітня 2022 року у складі екіпажу бронемашини виїхав з території «Азовсталі» на позиції, на яких ворог вже оточив побратимів. Оцінивши обстановку, екіпаж вирішив спрямувати бронемашину в бік ворога, відвертаючи увагу на себе та відкриваючи шлях для виходу з оточення побратимів. Машина потрапила під вогньове ураження ворога, Олександр загинув на місці бою. Його тіло побратими забрали на «Азовсталь».^[2]

Похований у м. Черкаси на Алеї Героїв 14 січня 2023 року.^[3]

Нагороди

• орден «За мужність» III ступеня (17.04.2022) (посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.^[4]

Примітки

1. Вічна пам’ять Захисникам України, низький уклін та щирі співчуття їхнім родинам. Черкаська районна рада. 20 лютого 2023. Процитовано 28 лютого 2023.
2. Олександр «Адамс» Дерев'янко. Трибуна Героїв. Процитовано 28 лютого 2023.
3. У Черкасах прощаються з азовцем, який загинув у боях за Маріуполь. ПроВсе. 14 січня 2023. Процитовано 28 лютого 2023.
4. Указ Президента України від 17 квітня 2022 року № 254/2023 «Про відзначення державними нагородами України »