З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Данієль Маро або Данієль Маро старший (англ. Daniel Marot 1661, Париж, Франція — 1752[2], Гаага, Голландія) — гравер, архітектор, дизайнер інтер'єрів, паркобудівник, французький протестант за походженням зламу XVII–XVIII ст. Працював у Франції, Голландії, Великій Британії і знову в Голландії (де і помер).
| Данієль Маро (Данієль Маро старший) | |
|---|---|
| нід. Daniel Marot фр. Daniel Marot | |
.jpg) | |
| Народження | 1661 |
| Смерть | 1752 |
| Релігія | кальвінізм |
| Країна | Нідерланди |
| Вчителі | Жан Лепотр |
| Діяльність | архітектор, митець |
| Праця в містах | Париж, Гет-Лоо, Лондон, Гаага |
| Архітектурний стиль | бароко |
| Найважливіші споруди | див. тут |
| Заклад | Бінненгоф, Гет-Лоо і Гейс-тен-Бос |
| Діти | ·Daniël Marot (II)d[1] |
| Данієль Маро у Вікісховищі | |
Наприкінці XVII ст. твори мистецтва Франції набули значення зразків для низки сусідніх країн, серед котрих опинились навіть ті, що здавна були мистецькими центрами Європи — Північні Нідерланди, Іспанія, низка князівств у Німеччині. Розповсюдженню французьких впливів сприяли як високий художній рівень мистецької продукції та ідей (гобелени, виробництво тканин, вишивок, мережива, досягнення в фортифікації, сад бароко французького зразка), так і помітна еміграція талантів з країни, де з 1685 року відновили утиски та гоніння французьких протестантів-гугенотів. Данієль Маро старший був гугенотом і через загрозу власному життю покинув Францію та емігрував до Голландії.
Данієль Маро старший виробився у надзвичайно талановитого дизайнера і гравера, що згодом був зарахований до трійки найбільш обдарованих і продуктивних митців доби, серед котрих ще Жан Лепотр (1617–1682) та Жан Берен (1640–1711). Данієль Маро сам поклопотався про збереження і популяризацію власних ідей, вчасно переклавши їх у візуальний ряд (графічні видання), що стало надійним джерелом вивчення творчого спадку майстра, призабутого після смерті.
Низка фактів життя Данієля Маро втрачена і викликає суперечки, серед котрих роки народження, смерті та факт припинення графічних видань з 1718 року.
Народився в Парижі в родині художника-графіка Жана Маро (1620–1679), що був серед відомих прихильників офорту у Парижі. Батько був і його першим вчителем. Можливо, первісну художню освіту юнак удосконалював під керівництвом Жана Лепотра. Відомо, що він займався самоосвітою і зробив декілька гравюр з малюнків інших майстрів, серед котрих був і Жан Берен.
З 1685 року Данієль Маро перебував у Голландії. На здібного француза звернув увагу штатгальтер, котрим був тоді Вільгельм III Оранський , онук короля Англії Карла І. Штатгальтер узяв Данієля Маро до себе на службу, що відкрило для майстра широкі перспективи як теоретичні, так і практичні. Він був задіяний і як архітектор (мисливський замок-палац де Ворст), і як садівник-паркобудівник, і як дизайнер інтер'єрів (декор залів в палаці Гет-Лоо).
Вільгельм III Оранський був чоловіком британської принцеси Марії, онуком короля Англії Карла І і як протестант став кандидатом на британський престол в протестантській державі. Після підписання угод про обмеження королівської влади на користь аристократичного парламенту, Вільгельм ІІІ став королем Британії. 1694 року у Лондон відбув і Данієль Маро старший, що отримав посаду одного з королівських архітекторів. В британській столиці він працював дизайнером меблів і інтер'єрів, і садівником. Проєкти декору, які запропонував Данієль Маро, використали для створення меблів, посуду, канделябрів, дзеркал тощо.
За його сприяння були створені ділянки регулярного саду Гемптон-Корт, знищені пізніше. Розпланування саду буде відновлене лише у 20 столітті.
Останні роки життя митця відомі погано. По смерті Вільгельма ІІІ він повернувся у Голландію. Працював в місті Гаага, де і помер.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
