Даніель Дюмустьє
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Даніель Дюмустьє (фр. Daniel Dumonstier, 1574, Париж —1646, Париж) — французький художник перехідної доби від маньєризму до раннього французького бароко, переважно портретист.
| Даніель Дюмустьє | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Daniel Dumonstier | ||||
| При народженні | фр. Daniel Dumonstier | |||
| Народження | 14 травня 1574 Париж[1] | |||
| Смерть | 22 червня 1646 (72 роки) | |||
| Париж | ||||
| Національність | Франція | |||
| Країна | Франція | |||
| Жанр | портрет | |||
| Навчання | Париж | |||
| Діяльність | рисувальник, художник, колекціонер, візуальний митець | |||
| Напрямок | реалізм | |||
| Роки творчості | 1590—1640 | |||
| Покровитель | королівська родина Франції | |||
| Батько | Cosme Dumonstierd | |||
| Діти | Nicolas Dumonstierd[2] | |||
| Роботи в колекції | Національна галерея Вікторії, Штедель, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Rhode Island School of Design Museumd, Карнавале, Музей Конде, Берлінська картинна галерея, Музей Бойманса - ван Бенінгена[3], Реннський музей образотворчого мистецтва, Musea Brugged[4] і Musée de l'Ardenned | |||
| Автограф |  | |||
|
| ||||
| Даніель Дюмустьє у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Походив з династії французьких художників. Художниками були дід Жоффруа Дюмустьє та батько Косьма Дюмустьє молодший. Вже молодим відрізнявся незвичною пам'яттю, твердою рукою у малюнках, прихильністю до музики. Знав декілька мов. Сам писав вірші і приятелював із поетом Франсуа де Малербом. Відрізнявся скептичним ставленням до релігії і вчинками, котрі розцінювались як нешляхетні і грубі, що породило низку пліток.
Аристократи-парижани вважали художника серед найкращих портретистів доби. Хоча у Нідерландах і у Італії працювала низка митців, що затьмарили славу гордовитого митця.
Помер влітку 1646 року в квартирі, котру йому надав у палаці Лувр король Франції Луї XIII. Панахида відбулася у сусідній церкві Сен-Жермен-л'Осерруа.
Колекції і бібліотека
Художник був відомим колекціонером, його кабінет музичних раритетів був відомим серед прихильників музики у Парижі. Її показували також шанованим і впливовим візитерам французької столиці, її відвідали тоді кардинал Памфілі, майбутній папа римський Іннокентій Х, кардинал Франческо Барберіні, племінник папи римського Урбана VIII, герцог Бекінгем тощо.
Виділялась якістю і бібліотека Даніеля Дюмустьє, вона згодом стане частиною великої бібліотеки кардинала Джуліо Мазаріні, тоді прем'єр-міністра французького уряду.
Власні шлюби
Першою дружиною художника була мадмуазель Женев'єва Баліфр, батько котрої був придворним музикантом короля Франції. Художню кар'єру він почав ще за короля Генрха IV. Шлюб з Женев'єв він узяв 1602 року. Молодий король Луї XIII надав художникові житло і майстерню в велетенському палаці Лувр. Тут і померла перша дружина художника 1628 року. Від першого шлюбу художник мав одинадцять дітей.
Через два роки (1630) митець узяв шлюб із власною покоївкою Франсуазою Езек. В другому шлюбі родина мала чотирьох дітей. Франсуаза Езек померла 1636 року.
Галерея обраних портретів-малюнків
Королева Франції Анна Австрійська у вбранні вдови
Франсуаза Маргарта де Шевре
Джордж Вілльєрс, герцог Бекінгем, 1625.
Габріель д'Естре, фаворитка короля Генріха IV Сан-Франциско
Портрет невідомого дворянина з русявим волоссям, 1-а пол. 17 ст., Ермітаж
Антуан де Бурбон, граф де Море, 1630.
Франсуа Монморансі-Бутвіль, 1625.
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Даніель Дюмустьє
- Каталог выставки «Французский рисунок 15-16 веков», Л, «Советский художник», 1969.
- https://digify.com/a/#/view/f15ed5f328644f96bd38a7eefba3dd93 [Архівовано 30 січня 2016 у Wayback Machine.] (Мальцева И. Л. Французский карандашный портрет XVI века. М. 1978. С. 198—205., раздел о творчестве портретиста)
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.