Давньотюркське рунічне письмо

Давньотюркська рунічна писемність (тюр. Orhun Yazıtları, кит. 鄂尔浑文字) — писемність, що застосовувалася для записів на тюркських мовах в VIII—XII століттях.

Давньотюркська рунічна писемність

Орхонська писемність — являла собою писемність єдиної літературної мови (наддіалектне койне) того часу, яка зазвичай називається мовою орхоно-єнісейських написів. Виділяються 7 груп: ленсько-прибайкальська, єнісейська, монгольська, алтайська, східно-туркестанська, середньоазійська, східно-європейська. Відповідно, вони належать племінному союзу куриканів, Киргизькому каганату, Східно-тюркському каганату, Західно-тюркському каганату, Уйгурському каганату в Монголії, Уйгурській державі в Східному Туркестані, булгарам, хозарам та печенігам.

Знаки

Орхоно-Єнісейський алфавіт (класичний період)

Використання			Символи		Транслітерація и транскрипція
голосні					A		/a/, /e/
					I		/ɯ/, /i/, /j/
					O		/u/, /o/, /w/
					U		/ø/, /y/, /w/
приголосні	які поєднуються	з голосними: (¹) — заднього, (²) — переднього рядів			B¹	/b/	B²	/b/
					D¹	/d/	D²	/d/
					G¹	/g/	G²	/g/
					L¹	/l/	L²	/l/
					N¹	/n/	N²	/n/
					R¹	/r/	R²	/r/
					S¹	/s/	S²	/s/
					T¹	/t/	T²	/t/
					Y¹	/j/	Y²	/j/
		тільки з (¹) — Q тільки з (²) — K			Q	/q/	K	/k/
		з будь-якими приголосними			-Ç		/ʧ/
					-M		/m/
					-P		/p/
					-Ş		/ʃ/
					-Z		/z/
					-NG		/ŋ/
	поєднання	+ голосний			IÇ, ÇI, Ç		/iʧ/, /ʧi/, /ʧ/
					IQ, QI, Q		/ɯq/, /qɯ/, /q/
					OQ, UQ, QO, QU, Q	/oq/, /uq/, /qo/, /qu/, /q/	ÖK, ÜK, KÖ, KÜ, K	/øk/, /yk/, /kø/, /ky/, /k/
		+ приголосний			-NÇ		/nʧ/
					-NY		/ɲ/
					-LT		/lt/, /ld/
					-NT		/nt/, /nd/
словорозділяючий знак					нема
(-) — зустрічаються тільки в кінці слова

Див. також

• Рунічне письмо

Джерела

• Аманжолов А. С. История и теория древнетюркского письма. — Алматы, 2002. — 210 c.
• Батманов И. А. Язык енисейских памятников древнетюркской письменности. — Фрунзе, 1959. — 220 с.
• Кляшторный С. Г. История Центральной Азии и памятники рунического письма. — СПб., 2003. — 560 с.
• Кормушин И. В. Древние тюркские языки. — Абакан: ХГУ, 2004. — 336 с.
• Кызласов И. Л. Рунические письменности евразийских степей. — М.: Восточная литература, 1994. — 328 с.
• Малов С. Е. Памятники древнетюркской письменности. — М.; Ленинград, 1951. — 452 с.
• Радлов В. В., Атлас древностей Монголии. — СПб., 1892—1899. Вып. 1-4.
• Thomsen Vilhelm Ludvig Peter. Inscriptions de l'Orkhon déchiffrées. Helsingfors, 1896.
• Щербак А. М. Тюркская руника: происхождение древнейшей письменности тюрок, границы её распространения и особенности использования / А. М. Щербак; Институт лингвистических исследований РАН. — СПб.: Наука, 2001. — 152 с. — 1 000 экз. — ISBN 5-02-028472-6.

Посилання

• Орхоно-єнісейські написи // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 166.
• Навчання рунічної писемності та давнетюркської мови [Архівовано 15 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• Стаття Давнетюркська рунічна писемність на Центральноазійському історичному сервері.
• Köktürkische Schrift, Türkische Runen [Архівовано 17 липня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
• Old Turkic (Orkhon) [Архівовано 1 березня 2008 у Wayback Machine.] — Пропозиція з кодування давньотюркського письма в Юнікод.
• Turkic Runes [Архівовано 7 березня 2010 у Wayback Machine.] — Давнетюркське рунічне письмо на сайті Ancient Scripts
• Давнетюркське рунічне письмо на сайті Omniglot [Архівовано 7 жовтня 2015 у Wayback Machine.]