Гірнича промисловість Пакистану

Гірнича промисловість Пакистану

Загальна характеристика

Гірнича промисловість. В країні видобувають кам. вугілля, природний газ, магнезити, сірку, кам. сіль та інші корисні копалини (див. табл. 1). На межі ХХ-XXI ст. гірничовидобувна промисловість дає всього 0,5 % ВНП. Найбільше значення має видобуток природного газу, на частку якого припадає 35 % споживаної енергії.

Таблиця 1. — Динаміка видобутку основних видів мінеральної сировини в Пакистані, тис.т*

Мінеральна сировина та вироби з неї	1999	2000	2001
Арагоніт та мармур	408	582	468
Глина	1 200	1 275	1 130
Барит	20,5	21, 2	27,1
Боксити	9,2	8,7	5,9
Бентоніт	15,6	13,8	10,7
Крейда	6,5	7,7	7,7
Китайська глина	58,3	49,6	55,6
Хроміт	13,9	26,8	9,9
Вугілля	3 203	3 117	3 262
Доломіт	327	288	257
Польовий шпат	25	43	30
Вогнетривка глина	166	144	153
Сукновальна глина (фулерова земля)	19	15,3	13,4
Гіпс	284	377	624
Вапняк	9 870	9 884	9 607
Магнезит	4,9	3,6	3,0
Кам'яна сіль	1 275	1 313	1 393
Кремнезем	176	162	145
Стеатит	56,6	54,4	30,8
Сірка з нафти і газу	21,95	20,19	17,18
Суперфосфат	104	129	173
Нітрат амонію	335,9	377,4	360,4
Нітрофосфат	258,7	271,3	307,8
Цемент	10 121	9 075	9 545
Кокс	676,6	725,3	713,6
Чавунні болванки	1 140	1 132	1 384

• Mining Annual Review 2002

Окремі галузі

Нафта і газ. Основні газопромисли пов'язані трубопроводами з великими промисловими центрами. Видобуток нафти (район Дхуліян), яку переробляють на заводі в Равалпінді, задовольняє лише 15 % потреб країни, нафтопереробні заводи в Карачі працюють на імпортній нафті.

У 2003 р. італійська компанія Eni почала промисловий видобуток на газовому родовищі Бхіт, розташованому за 180 км північніше м. Карачі в районі національного парку Кіртхар. Родовище, що розробляється під управлінням Eni (частка в акціонерному капіталі — 40%), має запаси 172 млн барелів нафтового еквіваленту. Видобуток на родовищі досяг стійкого рівня понад 40 тис. бар./добу; газ надходить на внутрішній ринок. На освоєння родовища було витрачено 236 млн дол., з яких інвестиції Eni становили 94 млн дол. Інші учасники проєкту: Kirthar Petroleum (part of Shell) — 28 %, OGDCL — 20% і Premier-Kufpec Pakistan — 12 % [Petroleum Economist. 2003. V.70].

У Північно-Західній Прикордонній (North-West Frontier) провінції Пакистану у 2002 р. зроблене перше газове відкриття в цьому регіоні. Запаси газу родовища Манзалай (Manzalai) оцінені в 28 млрд м³. Родовище містить також конденсат [Petroleum Economist. 2003. V.70]. Потенційний видобуток на нововідкритому родовищі Манзалай може становити 1 млн м³/добу газу і 230 бар./добу конденсату. Права на родовище мають компанії: угорська MOL (10 %, оператор), Pakistan Petroleum (30 %), OGDC (30 %), Pakistan Oilfields (25 %) і Government Holdings (5 %). [Інф. Petroleum Economist. 2003. V.70].

Компанія Oil and Gas Development Co. (OGDC) виконує ряд проєктів в Пакистані, зокрема, на початку XXI ст. успішними були проєкти Uch і Nandpur. Компанія в 2001 р виробила 7,57 млн бар. нафти, 263 543 млн фут. куб. природного газу, 61 032 т зрідженого нафтового газу і 14 112 т сірки. Фірма OGDCL оцінює свої запаси нафти і газу на 2002 р в 152 млн бар. нафти і 10 357 млрд фут. куб. природного газу.

Імпорт природного газу. З сусідніх держав Пакистан вважається найбільшим після Туреччини споживачем іранського природного газу, тому переговори про будівництво газопроводу з Ірану в Пакистан почалися ще в 1990 р. Відповідний проєкт розроблявся за участю австралійської компанії BHP, однак внаслідок різних політичних і економічних причин здійснення проєкту неодноразово відкладалося. З підписанням угоди про експорт 18 млрд м³ природного газу з Туркменістану по газопроводу, прокладеному через територію Афганістану, у Ірану з'явився серйозний конкурент. Постачання іранського газу в Пакистан у разі згоди з урахуванням того, що на будівництво газопроводу буде потрібно як мінімум чотири роки, почнеться в 2008–2010 рр [Каспійське інформаційне агентство CNA].

За даними агентства «Фарс» постачання природного газу з Ірану в Пакистан в 2010–2020 рр. може скласти близько 10 млрд м³ в рік. Виробництво і споживання газу в Пакистані становить приблизно 20 млрд м³ в рік. Передбачається, що з скороченням внутрішнього виробництва газу і збільшенням попиту на нього, особливо в галузі електроенергетики, з 2010 р. попит на природний газ в Пакистані значно зросте.

Інші корисні копалини. У невеликій кількості добувають вугілля, кам'яну сіль (Соляний хребет), гіпс (Сибі), а також хроміти (район Хіндубаг), що йдуть переважно на експорт.

Див. також

• Економіка Пакистану
• Геологія Пакистану
• Корисні копалини Пакистану
• Історія освоєння мінеральних ресурсів Пакистану

Джерела

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
• Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.