Ґільґамеш (цар)

Гільгаме́ш^[2][3], або Ґільґаме́ш^[4][5][6], — шумерський цар (бог або посмертний портрет Німрода), який за літописом правив приблизно у проміжку між 3000 та 2500 роками до н. е., десь за 400 років до того як була написана про нього поема (Див. Епос про Гільгамеша). Дослідження фактів про царів міста Кіш, — Агга й Ен-Мебарагесі доводять факт існування Гільгамеша.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ґільґамеш.

Гільгамеш
Рельєф з палацу ассирійського царя Саргона II в Дуршаррукіні. Зображення Гільгамеша з левом. VII ст. до н.е.
Псевдо	Гільгамеш, цар героїв
Народився	невідомо  Урук
Помер	невідомо  Урук
Діяльність	Цар Урука
Роки активності	28 століття до н. е.[1] — 27 століття до н. е.[1]
Батько	Лугальбанда
Мати	Нінсун
Родичі	Утулькалама (онук)
Діти	Урнунгаль
Медіафайли у Вікісховищі

12 глиняних таблиць містять епос про Гільгамеша, що майже подібна до поеми про Атрахасіса.

Біографічні відомості

Гільгамеш був правителем, чиї діяння завоювали йому таку широку славу, що він став основним героєм шумерської міфології і легенд, перевірених фактів з його біографії досить мало.

Батько Гільгамеша був Еномі Кулаба.

На початку свого правління Гільгамеш був підпорядкований лугалю Кіша Аззі.

Ага через послів зажадав, щоб Урук взяв участь в іригаційних роботах, які велися в Кіші. Рада старійшин Урука пропонувала Гільгамешу підкоритися і виконати вимогу Аги, але Гільгамеш, якого підтримали народні збори, відмовився підкоритися. Народні збори проголосили Ена Гільгамеша військовим вождем — лугалем. Ага прибув з військом на човнах, спустившись вниз за течією Євфрату, але розпочата ним облога Урука закінчилася поразкою кішців.

У 2675 до н. е. Гільгамеш домігся незалежності міста Урук. Гегемонія над Нижньою Месопотамією перейшла до Гільгамеша.

Згодом Гільгамеш об'єднав під своєю владою такі міста як Адаб, Ніппур, Лагаш, Умма та ін. Гільгамеш згадується як ініціатор будівництва Ніппурського святилища Туммаль. В Лагаші Гільгамеш побудував браму, що носить його ім'я.

Гільгамеш став героєм цілої низки шумерських епічних пісень (див. Епос про Гільгамеша). В епосах одним з найважливіших досягнень Гільгамеша згадується будівництво міського муру Урука (довжина сягала 9 км, а товщина — понад 5 м) та похід в Ліван за кедровим лісом. Чи справді був такий похід невідомо. Історики припускають, що насправді в хроніках згадується похід не в Ліван, а в Елам.