Loading AI tools
населений пункт у Росії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Гусь-Хруста́льний (рос. Гусь-Хрустальный) — місто обласного підпорядкування в Російській Федерації, адміністративний центр Гусь-Хрустального району Владимирської області.
| місто Гусь-Хрустальний | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Гусь-Хрустальный | |||||
| |||||
 | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Володимирська область | ||||
| Муніципальний район | Гусь-Хрустальна міськрада | ||||
| Код ЗКАТУ: | 17420000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 17720000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1756 | ||||
| Статус міста | 1931 | ||||
| Населення | 61 854 особи (2008) | ||||
| Площа | 43 км² | ||||
| Густота населення | 1438,5 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 601500 | ||||
| Телефонний код | +7 49241 | ||||
| Географічні координати: | 55°37′00″ пн. ш. 40°39′00″ сх. д. | ||||
| Часовий пояс | +3, влітку +4 | ||||
| Висота над рівнем моря | 125 м | ||||
| Водойма | річка Гусь | ||||
| Міста-побратими | Теплице | ||||
| Найближча залізнична станція | Гусь-Хрустальний | ||||
| Відстань | |||||
| До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
61 | ||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка | gusadmin.ru | ||||
| Міський голова | Соколов Олексій Миколайович | ||||
| Мапа | |||||
  Гусь-Хрустальний  Гусь-Хрустальний | |||||
|
| |||||
|
| |||||
Населення міста становить 61 854 особи (2008; 67 121 в 2002, 12 тис. в 1914).
Місто розташоване на річці Гусь, лівій притоці річки Ока басейну Волги. Навколо знаходяться великі лісові масиви та болота.
Вперше поселення згадується в документах XVII століття. В 1756 році купці Мальцови в урочищі Шиворово на річці Гусь почали будівництво заводу кришталю. З-під Можайська було переведено майстрів. В 1759 році купці пускають свій другий завод — Нікулінський. Після смерті Якима Мальцова заводи переходять до його вдови. За 20 років Марія Мальцова збудувала ще 4 скляних заводи та 1 цементний. Після її смерті підприємства переходять до молодшого сина, але старший викуповує їх, крім того засновує нові. В 1823 році після смерті Сергія Мальцова всі підприємства (а це заводи у Владимирській, Рязанській, Орловській, Калузькій та Смоленській губерніях) повертаються в управління молодшого брата — Івана. З 1831 року на заводах почали впроваджувати нові технології, того ж року гусевський кришталь отримав «Малу золоту медаль» на II Всеросійській виставці мануфактурних виробів в Москві. В 1833 році кришталь виграє в Санкт-Петербурзі «Велику золоту медаль». 1835 року Іван Мальцов, будучи в Празі, купує рецепти виробництва богемського скла і запускає його виробництво на своїх заводах. В 1844 році в місті збудовано бавовняну фабрику, сировина для якої закуповувалась в США, а устаткування було англійське. Бавовняні вироби в 1870 році на Всеросійській виставці отримали срібну медаль, а в 1882 році — золоту.
1880 року, після смерті Івана Мальцова, всі підприємства переходять до його племінника Ю. С. Нечаєва-Мальцова. За його управління гусевський завод виробляв 1/4 всього скла, в 1884 році на ньому працювало 744 особи (на бавовняній фабриці в цей час працювало 3,5 тис. осіб). На початку XX століття місто стає важливим індустріальним центром, у ньому проживало 12 тис. осіб. У 1914 році після смерті Нечаєва-Мальцова скляні заводи переходять до графа П. М. Ігнатьєва. В 1918 році підприємства були націоналізовані.
25 лютого 1919 року Гусь-Хрустальний отримав статус міста, але через відсутність адміністративного апарату невдовзі його було понижено до статусу смт. 23 серпня 1926 року селище стає центром новоутвореного Гусівського повіту, з 10 червня 1929 року — Гусівського району. 20 листопада 1931 року Гусь-Хрустальний отримав статус міста в складі Івановської області. В часи Другої Світової війни в місті діяли 5 шпиталів, підприємства переведені на виробництво товарів для війни.
Гусевський завод кришталю був найбільшим російським підприємством в цій галузі. Однак на початку 2010-х років завод був закритий. Знову відновлено виробництво в кінці 2013 року. При цьому на заводі працює трохи більше 200 осіб, у той час як раніше було близько 5000. А виробництво розраховане на ексклюзивну продукцію.[1] В 1996 році місто отримало приз «Золотий Меркурій» за збереження історико-архітектурного вигляду міста. Було створено музей кришталю.
У грудні 2013 року в Гусь-Хрустальному пройшов пікет на підтримку Євромайдану[2][неавторитетне джерело]
| 1859[3] | 1885 | 1897[4] | 1920[5] | 1923[5] | 1926[5] | 1931[6] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 3282 | ↗6229 | ↗11 981 | ↘9971 | ↗12 191 | ↗17 910 | ↗25 500 |
| 1939[7] | 1959[8] | 1970[9] | 1973[6] | 1976[6] | 1979[10] | 1982[11] |
| ↗40 225 | ↗54 158 | ↗64 516 | ↗67 000 | ↗69 000 | ↗71 598 | ↗73 000 |
| 1986[6] | 1987[12] | 1989[13] | 1996[6] | 1998[6] | 2000[6] | 2001[6] |
| ↗75 000 | ↗76 000 | ↗76 360 | ↘75 900 | ↘74 800 | ↘73 400 | ↘72 300 |
| 2002[14] | 2003[6] | 2005[6] | 2008[6] | 2009[15] | 2010[16] | 2011[6] |
| ↘67 121 | ↘67 100 | ↘64 900 | ↘61 900 | ↘61 013 | ↘60 784 | ↗60 800 |
| 2012[17] | 2013[18] | 2014[19] | 2015[20] | 2016[21] | 2017[22] | 2018[23] |
| ↘59 653 | ↘58 571 | ↘57 616 | ↘56 676 | ↘55 973 | ↘55 421 | ↘54 533 |
У місті відкриті 13 шкіл, православна гімназія, 22 садочки, школа-садок, будинок дитини, дитячий притулок, 4 ПТУ, скляний коледж, школа мистецтв, спортивна школа, філіали Володимирських державного університету та інституту економіки й права, дитячий центр «Исток», клуб «Поиск».
Працює 2 бібліотеки, музей кришталю імені Мальцових, Палац культури «Хрустальный», клуб «Вулкан», кіноцентр «Алмаз». Для туристів збудовано готелі — «Мещёрские зори», «Wolves house», «Баринова Роща», «Усадьба Мещёрская». Виходять газети «Гусевские вести», «Центральный регион», «Афиша», «The crystal ЖАНР», а також ведуть мовлення місцеві телеканали «Центральный регион» та «Хрустальный город».
В місті працюють ВАТ, які спеціалізуються на виробництві скляних виробів — «Гусевське скловолокно», «Гусевський скляний завод», «Склохолдинг», «Гусевський скляний завод імені Дзержинського», дослідний скляний завод. Крім цього діють завод «Армагус», ВАТ «Ветпрепарати», цегляний, молочний, хлібний заводи, м'ясокомбінат та текстильний комбінат.
Через місто проходить автодорога Р73 Владимир-Тума, яка сполучає з Владимиром, Москвою, Касимовим та Курловим. В самому місті діють 9 автобусних маршрутів, є залізнична станція на залізниці Владимир-Тума. В Гусь-Хрустальний заходить газопровід Владимир-Великодворський.
В обласних і районних змаганнях виступають футбольні клуби «Енерґія», «ГХТТ-Мучачос» і «Грань». У чоловічому і жіночому чемпіонатах області виступає баскетбольний клуб «Хрустальщик». У жіночому чемпіонаті області Гусь-Хрустальний представляють «Афиша» і «Гусевчанка», у чоловічому — «Дзержинец», у хокеї — «Химик».
Команда «Гусь-Хрустальный-1» (Микита Романов — Денис Рибкін) є триразовим чемпіонами області, учасниками чемпіонатів ЦФО та Росії з пляжного волейболу. У Гусь-Хрустальному базується володар жіночого кубка Росії з мікрофутзалу ФК «Іскра».
У місті є три стадіони: ФК «Грань» (колишній «Труд»), «Центральний» (колишній «Текстильщик») і «Енерґія». Також ДЮСШ з легкої атлетики та спортивний комплекс імені А. В. Паушкіна.[24]
У 2016 році в Ужгороді знайшли склянки з написом «Слава Україні», виготовлені на Дослідному склозаводі Гусь-Хрустального[25]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
.png)
.svg)
