Гуков Яків Серафимович

Яків Серафимович Гуков (нар.8 січня 1947, с. Ломачинці Сокирянського району Чернівецької області — пом.17 листопада 2012 Київ, похований у с. Ломачинці) — український учений-аграрник, доктор технічних наук.

Гуков Яків Серафимович
Народився	8 січня 1947(1947-01-08) Ломачинці, Сокирянський район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Помер	17 листопада 2012(2012-11-17) (65 років) Київ, Україна
Поховання	Ломачинці
Alma mater	Львівський національний університет природокористування
Заклад	Інститут механізації та електрифікації сільського господарстваd
Вчене звання	академік національної академії аграрних наук Україниd
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Членство	Національна академія аграрних наук України

Освіта

• Ломачинецька середня школа (1964).
• Львівський сільськогосподарський інститут (1969).
• Аспірантура Українського науково-дослідного інституту механізації та електрофікації сільського господарства.

Трудова діяльність

Закінчивши факультет механізації процесів сільськогосподарського виробництва, отримав фах інженера-механіка сільського господарства і вступив до аспірантури, звідки був призваний у ряди Радянської Армії (1970), де служив в оперативному штабі Закавказького військового округу. Звільнившись у запас, продовжив навчання в аспірантурі.

• 1972—1975 — виконувач обов'язків старшого наукового співробітника Українського НДІ захисту ґрунтів від ерозії (Ворошиловоградська область);
• 1975—1975 — виконувач обов'язків завідувача лабораторії механізації обробітку ґрунту цього закладу.
• 1975—1977 — молодший науковий співробітник лабораторії механізації обробітку ґрунту Українського НДІ механізації та електрифікації сільського господарства (Київська область);
• !978—1989 — старший науковий співробітник цієї лабораторії;
• 1989—1996 — керівник групи із розробки технологій і технічних засобів для глибокого розпушення ґрунту;
• 1996—2000 — завідувач лабораторії механізації виробництва коренеплодів, виконувач обов'язків директора.
• 2001—2006 — академік-секретар відділення механізації і електрифікації УААН.
• 2000—2011 — директор Національного наукового центру Інститут механізації та електрифікації сільського господарства НААН (ННЦ «ІМЕСТ»),
• 2011 — директор Асоціації підприємств виробників та ремонтників сільськогосподарської техніки «Виробник».

Наукові праці

Основні напрями наукової діяльності: оптимізація технічного забезпечення аграрного сектору; обґрунтування системи машин для комплексної механізації сільськогосподарського виробництва; дослідження та розробка технологій і робочих органів машин для обробітку ґрунту без перевертання скиби.

• Кандидатська дисертація: Дослідження процесу протиерозійного обробітку ґрунту плоско ріжучими робочими органами в умовах Степової зони Української РСР (1979).
• Докторська дисертація: Механіко-технологічне обґрунтування енергозберігальних засобів для механізації обробітку ґрунту в умовах України (2000).

Розробив нові способи та засоби обробітку ґрунту. На основі його розробок поставлено на виробництво сімейство плоскорізів-щілювачів, культиваторів-розпушувачів, щілювачів-розпушувачів і дискових борін до тракторів класу 1.4-5,0.Серед них ЩРП-3-70; ПЩН-2,5; КР-4,5; 6Дв-3,0; БДВ-6,0; БПРР-4,2^{[джерело?]}. Ці знаряддя можна практично зустріти в усіх господарствах України^{[джерело?]}. Вченим опубліковано 164 наукові праці, у тому числі 2 монографії,5 книг, має 31 патент^{[джерело?]}. Я. С. Гуков -член спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій ННЦ «ІМЕСГ» НААН та Національного університету біоресурсів і природокористування. Член колегії Міністерства промислової політики України та технічної ради Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Посади і титули

• 2002 — член-кореспондент УААН.
• 2005 — академік Академії інженерних наук України.
• 2007 — дійсний член (академік) УААН (механізація і електрифікація сільського господарства).
• 2010 — академік Російської академії сільськогосподарських наук.

Нагороди та відзнаки

• Номінант довідково-біографічного видання «Буковина. Імена славних сучасників», Київ: «Світ Успіху»,2004). — С. 142. — ISBN 966-8352-02-05.
• Почесний громадянин села Ломачинці^{[джерело?]}.
• Орден «За заслуги» ІІІ ступеня.

Джерела

• ГУКОВ Яків Серафимович // Енциклопедія Сучасної України (ЕСУ). — Київ.- Т. 6.- С. 601.
• ГУКОВ Яків Серафимович // Буковина. Імена славних сучасників. — Київ: Світ Успіху. 2004. — С. 142. — ISBN 966-8352-02-05.
• ГУКОВ Яків Серафимович // Вісник «Національна академія аграрних наук України 2006—2012».
• ГУКОВ Яків Серафимович // Гусар Ю. С. Дністровий зорепад: штрихи до енциклопедичного словника-довідника «Літературно-мистецька Сокирянщина» / Юхим Гусар. — Чернівці: ВІЦ «Місто», 2010.- С. 26-27.
• ГУСАР Ю. «Врунитья стежка до отчого дому»: [про Якова Гукова] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2012.- 13 січня (№ 2). — С. 4.
• 8 СІЧНЯ — 60 років від дня народження українського вченого Якова Гукова (1947) / Юхим Гусар //Вечірні Чернівці. — 2007. — 4 січня. — С. 6. — (Зі скрині чернівецького літописця (8-14 січня).
• Бурлака В., Гонца А., Гусар Ю. та ін. Заплакало за сином землі затуманене небо [некролог про Я. С. Гукова] // Буковинське віче. — 2012. −23 листопада (№ 48). — С. 4.
• Гусар Ю. Спішив на стежину до отчого дому / Юхим // Буковинське віче. — 2016. -29 грудня (№ 49). — С. 3.
• НАГІРНЯК І. Вруниться стежка до отчого дому [про Якова Гукова] // Нагірняк І. Відлуння незабутніх стріч: новели, нариси / Іван Нагірняк. — Чернівці: Місто, 2006. — С. 76-87.