Гузелі
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Гузелі (пол. Huzele) — село в Польщі, у гміні Лісько Ліського повіту Підкарпатського воєводства, на теренах прадавніх українських земель. Населення — 474 особи (2011[1]).
Село
Координати 49°28′13″ пн. ш. 22°19′02″ сх. д.
|
Село лежить в долині річки Сян між горами Башта і Грушка.
У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Подзамче (пол. Podzamcze).
Одне з найстарших сіл поблизу Ліська, закладена ще на руському праві.
Згадується вперше в документі 1436 року під назвою «Вржеле (Wrzele)». В 1441 в. Малгожата — жінка Мосцика з Великого Козмина, відписала дядьку Миколаю Кміту i його синам замок Соб'єн із селами, які до нього належать — Гузелі, Мишковці, Угорче Мінеральне й ін.
На 1785 р. селу належало 3.82 кв км земельних угідь і проживало 154 греко-католики, 34 римо-католики.
Власної церкви село не мало, прихід був у м. Лісько за 1 км. Виселення села в рамках депортаційних кампаній відбувалось напередодні Різдвяних свят.
1840 — 245 осіб, 1899 — 293 осіб, 1926 — 286 осіб, 1936 — 350 осіб.
З 1772 р. до 1918 р. село у складі Австро-Угорської монархії.
Гузелі є одним з найстаріших центрів видобутку нафти у світі. Копальні ропи нафтової існували тут до 1884.
У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. На 01.01.1939 у селі було 710 жителів, з них 370 українців, 260 поляків (здебільшого недавно прибулі працівники з міста — у 1880 р. були 54 римо-католики) і 80 євреїв[2]. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства.
В 1945–1947 роках все українське населення було піддане етноциду — насильно переселене як до СРСР так й до північно-західної Польщі — Повернених Земель.[3]. Зараз населене, в основному, поляками-переселенцями.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 237 | 48 | 150 | 39 |
Жінки | 237 | 35 | 145 | 57 |
Разом | 474 | 83 | 295 | 96 |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.