Гуго Лаур

Гуго Ла́ур (ест. Hugo Laur; нар. 20 березня 1893, Кяру — пом. 30 грудня 1977, Таллінн) — естонський радянський актор театру і кіно, театральний режисер і театральний педагог. Член Спілки акторів Естонії з 1934 року; член-засновник Спілки театральних діячів Естонської РСР у 1945 році (у 1950—1953 роках — голова правління); член Спілки кінематографістів Естонії з 1959 року^[1].

Гуго Лаур
ест. Hugo Laur
Зображення
Народився	20 березня 1893(1893-03-20) Kärud, Avanduse Rural Municipalityd, Ляене-Вірумаа, Естонія
Помер	30 грудня 1977(1977-12-30) (84 роки) Таллінн, Естонська РСР, СРСР
Поховання	Метсакальмісту
Громадянство	Російська імперія  Естонія  СРСР
Діяльність	актор театру, кіноактор
Alma mater	Гімназія Гуґо Треффнера (1910)
Заклад	Національна опера «Естонія», Естонський національний театральний інститутd і Естонський драматичний театр
Партія	ВКП(б)
IMDb	nm0490988
Нагороди та премії
Народний артист Естонської РСРd (1947) Заслужений артист Естонської РСРd (1945) премія Радянської Естоніїd (1950)
Гуго Лаур у Вікісховищі

Біографія

Народився 20 березня 1893 року у селищі Кяру (нині повіт Ляене-Вірумаа, Естонія) у сім'ї лісника. Протягом 1907—1910 років навчався у Гімназії Гуго Треффнера в Тарту. У 1911—1918 роках працював техніком-будівельником і архітектором у Ризі, Муху, Таллінні. Одночасно у 1911—1913 роках навчався у будівельній школі в Ризі та у 1913—1914 вивчав архітектуру в приватній технічній школі професора Берлофа^[1].

Грати на сцені почав у 1912 році у Ризькому естонському товаристві освіти і допомоги. Протягом 1918—1949 років — актор театру «Естонія». У 1930-х роках як стипендіат голови держави їздив у навчальну поїздку до Німеччини та Австрії. У 1949—1965 роках — актор Талліннського драматичного театру. Одночасно протягом 1948—1950 років викладав на кафедрі акторської майстерності у Естонському театральному інституті^[1].

Член ВКП(б) з 1950 року. Обирався депутатом Верховної Ради Естонської РСР 3-го скликання (1951—1954). Помер у Таллінні 30 грудня 1977 року^[1].

Творчість

театоральні ролі

• Осип («Ревізор» Миколи Гоголя, 1928);
• Тобіас («Сільські чоботарі» Алексіса Ківі, 1928);
• Пійбелехт («Домовик» Едуарда Вільде, 1932);
• Захар Бардін («Вороги» Максима Горького, 1946);
• Мерфі («Російське питання» Костянтина Симонова, 1947);
• Мярт Лаагус («Два табори» Августа Якобсона, 1948);
• батрак Пааво («Вітер з півдня» Ельмара Гріна, 1949);
• Серебряков («Дядя Ваня» Антона Чехова, 1951);
• Мадіс («Варгамяе» за Антоном Таммсааре, 1951);
• Хааке («На межі дня і ночі» Августа Якобсона, 1951);
• Горностаєв («Любов Ярова» Костянтина Треньова, 1952);
• боцман Бухта («Загибель ескадри» Олександра Корнійчука, 1953).

ролі у кіно

• Братт, контрабандист («Хвилі пристрасті», 1930);
• Аугуст Мійлас, професор ботаніки у відставці («Життя в цитаделі», 1947);
• Сааму, наймит («Світло в Коорді», 1951);
• Вааг («Щастя Андруса», 1955);
• Сойн («На задвірках», 1956);
• комірник («Червневі дні», 1957);
• Репс («Непрохані гості», 1959);
• Лаас Лаутріківі («Льодохід», 1962);
• Юліус Рааген, вчитель («Оглянися в шляху», 1963);
• рибалка («Будиночок у дюнах», 1963);
• вахтер серпня («Приборкувачі велосипедів», 1963);
• візник («Новий нечистий з пекла», 1964);
• дідусь («Дівчинка і відлуння», 1964);
• Теенус, вчитель музики і наглядач церкви («Їм було вісімнадцять», 1965);
• Міхкель Мядасоо («У суворий край», 1965);
• старий чернець («Остання реліквія», 1969);
• епізод («Заблукалі», 1970);
• Піме-Каарлі («Берег вітрів», 1970).

Працював також як режисер. Виступав на естраді із художнім читанням.

Відзнаки

почесні звання

• Заслужений артист Естонської РСР з 1945 року^[1];
• Народний артист Естонської РСР з 1947 року;

премії

• Сталінська премія (1948; За роль професора Мійласа у фільмі «Життя в цитаделі»);
• Премія Радянської Естонії за 1950 рік^[1];
• Сталінська премія (1952; за роль батрака у фільмі Сааму «Світло в Коорді»);

ордени

• два ордена «Знак Пошани»;
• орден Леніна (1956)^[1].

Примітки

1. Laur, Hugo / Eesti teatriliit. (ест.)

Література

• Лумет Х. Л. Лаур, Хуго // Театральная энциклопедия. Том III / Глав. ред. П. А. Марков — Москва: Советская энциклопедия, 1964. Стовп. 417—418. (рос.)