Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Андрій Вікторович Губін (рос. Андрей Ви́кторович Гу́бин, при народженні Андрій Валерійович Клементьев[1] (рос. Андрей Вале́рьевич Клеме́нтьев) — радянський і російський естрадний поп-музикант, співак, композитор, поет, автор-виконавець, музичний продюсер.
Губін Андрій Вікторович | |
---|---|
рос. Губин Андрей Викторович | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | рос. Андрей Викторович Клементьев |
Дата народження | 30 квітня 1974 (50 років) |
Місце народження | Уфа, РРФСР, Башкирська АРСР, СРСР |
Роки активності | 1994 — 2005 |
Громадянство | СРСР Росія |
Професії | співак, композитор, музичний продюсер, поет, виробник, ведучий, поет-пісняр, журналіст |
Інструменти | гітара, фортепіано, вокал[d] і синтезатор |
Жанри | поп |
Magnum opus | Q4251769? |
Псевдоніми | Андрій Губін |
Нагороди | |
Батько | Viktor Gubind |
andreygubin.ru |
Народився 30 квітня 1974 року в Уфі Башкирської АРСР. За однією з версій, батько — банкір. Коли було сім років, його сім'я переїхала в Москву, де через відсутність прописки знімала квартири в різних районах міста. Внаслідок частих переїздів йому доводилося часто міняти школи.
У старших класах середньої школи захопився шахами, потім займався футболом і навіть деякий час грав за юнацьку збірну Москви, але після перелому ноги був змушений піти зі спорту.
У віці чотирнадцяти років написав свою першу пісню «Хлопчик-бродяга».
У 1989 році випустив музичний диск «Я - бомж» з піснями під гітару. Диск був непрофесійним, вийшов накладом у 200 примірників і складався з пісень соціально-політичного змісту. Потім вийшло ще два інших непрофесійних альбому: «Аве Марія» і «Принц і жебрак».
З 1989 року працював журналістом в молодіжній телепрограмі «До 16 і старше» на Першій програмі Центрального телебачення Держтелерадіо СРСР, де почалася його публічна діяльність. У цій передачі відбулося і його перший вокальне виступ з власною піснею «Наша школа з військовим ухилом».
У 1990 році, після інтерв'ю з Андрієм Макаревичем[2], яке вважав невдалим, вирішив реалізувати себе в музиці. Згодом визнав, що поспішив з висновками.
Після закінчення середньої школи вступив на вокальне відділення Державного музичного училища імені Гнесіних в Москві, але був виключений після першого курсу за порушення відвідуваності. В результаті, до теперішнього часу не отримав ніякого музичної освіти.
У 1994 році виступив на фестивалі «Золота осінь Славутича», де познайомився з Леонідом Агутіним, за підтримки якого в 1995 році вийшов перший студійний альбом Губіна «Хлопчик-бродяга». До кінця 1995 року було продано понад 500 000 оригінальних копій дебютного альбому.
У 1998-1999 роках знявся в кліпі «Шуба-дуба» поп-групи «Карамель».
У 1998 році вийшов другий студійний альбом Губіна «Тільки ти». З цією програмою в 1998-1999 роках артист почав виступати сольно в Росії, Казахстані, Білорусі та Україні.
У 2000 році брав участь в проекті Фабрика Зірок
У 2001 році Губін випустив диск «Найкраще» і на час зупинив гастролі і концерти.
У 2002 році вийшов його четвертий студійний альбом «Завжди з тобою».
У 2004 році Губін записав агітаційну пісню «DJ Путін», випущену лейблом «Шаурма рекордз» на диску «Пісні про Путіна»[3]. В кінці того ж року написав пісню «Ла-ла-ла» для Жанни Фріске, нещодавно почала сольну кар'єру. Пізніше вона переспівала його пісню «Мама Марія».
У 2007 році з'явилася нова пісня «Лена». Також Губін продюсував співачку Юлію Беретту.
У 2009 році в інтернет потрапила незакінчена пісня «Ніжність».
Також написав кілька пісень для Майка Мироненко (наприклад, «Привіт, малюк!» І «Але кого»).
У 2012 році Губін був героєм ток-шоу «Нехай говорять» на «Першому каналі», де розповів про життя поза сценою і відповів на питання[4].
6 червня 2017 року Губін взяв участь у програмі «Прямий ефір» на телеканалі «Росія»[5]
25 червня Губін був героєм ток-шоу «Зірки зійшлися» на телеканалі «НТВ»[6].
23 вересня був героєм ігрового шоу «Секрет на мільйон» на телеканалі НТВ.
В даний час Андрій Губін рідко з'являється на публіці, в основному - в якості члена журі на конкурсах. У нечисленних інтерв'ю стверджує, що записав кілька нових пісень, спростовує чутки про своє зловживанні алкоголем[7].
Відхід із великої сцени Андрій Губін пояснює серйозними проблемами зі здоров'ям. У середині 2000-х років йому було поставлено діагноз — лівостороння прозопалгія[8] особи — хвороба нервової системи, через яку людина відчуває постійний лицьовий біль. Причиною захворювання лікарі називають недосипання, перевтому, хронічний стрес.[9][10]
Рік | Кліп | Режисер | Альбом |
---|---|---|---|
1994 | Лиза | Ірина Максимова | Мальчик-бродяга |
1995 | Мальчик-бродяга | Сергій Кальварський | Мальчик-бродяга |
1996 | Ночь | Ірина Максимова | Мальчик-бродяга |
Дай мне слово | Анатолій Берсенєв | Только ты | |
1997 | Зима-холода | Олександр Солоха | Только ты |
1998 | Я знаю, ты знаешь | Михайло Хлебородов | Только ты |
Птица | Ігор Коробейников | Только ты | |
1999 | Плачь любовь | Михайло Хлебородов | Было, но прошло |
2000 | Было, но прошло (неизданное) | Сергій Кальварський | Было, но прошло |
Облака | Євген Митрофанов | Было, не прошло | |
Без тебя | Ірина Миронова | Облака | |
2002 | Танцы | Дмитро Захаров | Всегда с тобой |
Будь со мной | Дмитро Захаров | Всегда с тобой | |
Она одна | Ірина Миронова | Всегда с тобой | |
2003 | Девушки, как звезды | Ірина Миронова | Всегда с тобой |
Я всегда с тобой (feat. Ольга Орлова) | Дмитро Захаров | Всегда с тобой | |
2004 | Солнышко | Ірина Миронова | без альбома |
Те, кто любит (feat. Краски) | Дмитро Захаров |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.